Програмою «Ліси Волині» передбачено значно збільшити площі дубових та соснових насаджень. Однак є обставини, які заважають це зробити.

Напередодні вночі над Волинню прошуміла злива: з блискавицями, поривчастим вітром. Тож дорогою до Ковеля, а потім Турійська і Горохова не раз доводилося бачити вздовж шляху зламане гіляччя дерев. Лишень дуб ніде не поклонився буревію. Можливо, за цю стійкість його найбільше й шанують люди. А ще в дуба красива і міцна деревина, та й на зовнішній вигляд він вдався. Без його ошатної крони важко уявити будь-який міський парк. Особливо мальовничий він на зрілому хлібному лані. Три такі дуби-велетні, кожен з яких трьом чоловікам не обхопити, ростуть поблизу церкви села Волошки Ковельського району.

Пригадалися ці красені в розсаднику Ковельського лісництва, що в урочищі «Волошки». На його плантаціях росте більш як мільйон дворічних і однорічних дубків. А чи не правнуки вони тих лісових велетнів, які колись зачудували нас біля сільського храму. В цьому припущенні була велика ймовірність правди, адже жолуді волинські лісівники заготовляють із так званих плюсових, тобто з найкращими спадковими властивостями, дерев.

Майже на межі з Львівщиною розташований розсадник Павлівського лісництва. У порівнянні з 70-ми роками минулого століття його площа скоротилася майже в десять разів. Це одна із проблем, яка повинна хвилювати всіх: саджанці декоративних дерев і кущів, які раніше у великій кількості тут вирощували (як і в Ковелі), тепер не мають збуту. Ніби не потрібно сьогодні озеленювати наші міста й села?

Проблемним залишається і використання садильного матеріалу головних лісоутворюючих порід: дуба і сосни. Вже сьогодні лісівники області готові засадити дубом тисячу гектарів нових лісів і втричі більшу площу — сосною. Але місцева влада неохоче виділяє їм непридатні для сільгоспвикористання угіддя.

Один із варіантів вирішення проблеми начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник бачить у проведенні реконструкції лісів, тобто заміні в них таких малоцінних порід, як граб, осика, береза, на дуб, сосну, модрину. До речі, ця робота в області вже активно проводиться. Одну з таких ділянок ми побачили в Горохівському лісомисливському господарстві поблизу шосе Луцьк—Львів.

Але попри всю привабливість реконструкції лісів, вона все ж повністю не вирішить проблеми. Адже лісівники готувалися активно освоювати облогуючі землі. Відповідно й щороку збільшували вирощування саджанців. Коли в 2005 році вони мали їх 16 мільйонів штук, то в 2007-му — вже 31,4 мільйона. Куди дівати все це багатство? Невже переорювати чи вирубувати? Чи не погрішимо ми перед Богом, вдаючись до такого масового вбивства?! Бо маленькі деревця теж живі.

А стосовно виконання державної програми «Діброва» треба відзначити, що під суцільний зруб в області щорічно підпадає лише сто із 59085 гектарів дубових деревостанів, а висаджується — на двохсот гектарах. За останні шість років площа дібров тільки в лісгоспах управління збільшилася на 1134 га. Сьогодні їх частка в лісах Волині становить понад 12 відсотків.

Щоб цей процес не гальмувався, вже нинішнього року управління планує створити банк насіння, у якому, наприклад, жолуді, а вони щедро родять не кожної осені, можна буде зберігати до чотирьох років.

— Програма «Ліси України» передбачає збільшити лісистість Волині з 34 до 36 відсотків, — зазначив Богдан Колісник. — Фактично ми вже стільки й маємо. На щастя, природа не завжди підкоряється супротиву місцевих органів влади і сама долає бюрократичні перешкоди. У такий спосіб в області з’явилися залісені природнім шляхом площі. Проводимо їх облік. На жаль, механізм передачі під посадку лісу облогуючих і непридатних для сільгоспвикористання земель недосконалий. Потрібна підтримка й розуміння ситуації з боку держави, місцевих органів влади. Шкода втрачати час. Це питання важливо ще й тому, що ліс — не тільки сировина для деревопереробної промисловості, а й потужне джерело поновлювальної енергетики. В цьому ще раз переконався, відвідавши нещодавно Данію, де для поповнення енергетичного балансу використовують відходи деревини, солому, силу вітру. А ми зациклилися лише на природному газі, ціна на який щорік зростає. Зараз ведемо пошук інвесторів для будівництва в області кількох заводів з виробництва з відходів деревопереробки паливних пилетів. Є можливість перевести на них більшість котелень бюджетних організацій області. Було б лише в посадовців бажання зайнятися цією справою.

Того дня ми проїхали областю майже триста кілометрів. З вікна легковика чимало побачили. Неприємно вразили облогуючі, зарослі бур’янами поля, необкошені луки. Хай не всі з них доцільно засаджувати лісом. На родючій землі насамперед повинен рости хліб. Такої само думки й лісівники. Однак крутосхили, яри, піски мають заліснюватися. Робити це треба швидко. Сьогоднішні бори й діброви садяться вже для наступних поколінь. Тож хай через десятиліття внуки сьогоднішніх лісівників згадають їх із вдячністю.

Волинська область.

На знімку: в урочищі «Волошки» лісівники Волині познайомилися з досвідом Ковельського держлісгоспу з вирощування дубових насаджень. Крайній праворуч — начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, заслужений лісовод України Богдан Колісник.

Фото автора.