Черкащина прагне залишитися лідером

— Олександре Володимировичу, на сесії облради ваш звіт про виконання програм соціально-економічного розвитку області та делегованих повноважень депутати оцінили позитивно. Як вдалося досягти вагомих результатів на всіх «фронтах»?

— Як колишній банкір скажу, що, перш ніж розпочинати будь-яку справу, потрібно перерахувати гроші. І визначитися: на що їх витрачати, де найменші ризики, де кошти дадуть найшвидшу і найефективнішу віддачу. Керуючись цим постулатом, а також системним, комплексним підходом, команда фахівців облдержадміністрації два роки тому провела таку собі «мозкову атаку». На скликаній згодом науково-практичній конференції за участі представників великого й малого бізнесу, органів державної влади, місцевого самоврядування та науковців, було схвалено стратегічні напрями розвитку області. В основу цього вагомого документа покладені державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року та схема-прогноз розвитку й розміщення продуктивних сил Черкащини до 2015 року, розроблена вченими Ради з вивчення продуктивних сил держави НАН України.

— Це, здається, один із перших у країні прикладів співпраці обласної влади з науковцями?

— Так. Причому, конкретний і плідний. Розроблена і прийнята обласною радою стратегія забезпечує збалансоване використання природних, трудових та фінансових ресурсів. Це дуже важливо. Адже Черкащина протягом останніх тридцяти років страждала від галузевих «перекосів». На найкращих у світі землях (кубічний метр черкаського чорнозему зберігається як еталон у Європейському музеї землеробства у Брюсселі), «посадили» гіганти хімії. В обласному центрі набудували підприємств, які працювали на військово-промисловий комплекс. З розвалом СРСР ці заводи зупинилися, а у «великої хімії» з’явилися великі проблеми. Потрібно було шукати кардинально нові шляхи, щоб вийти з безперспективної ситуації, забезпечити людей роботою, а родини — стабільним достатком. І такий шлях, врешті-решт, було знайдено. Це — переорієнтація промислового комплексу області з хімічної на машинобудівну галузь. У червні 2005 року ми підписали меморандум про співпрацю та сприяння розвитку автомобілебудівних проектів корпорації «Богдан» у Черкасах та області. У червні нинішнього року за участі Президента України Віктора Ющенка новий суперсучасний автомобілебудівний завод «Богдан» здано в експлуатацію.

— У своїй доповіді ви назвали такий факт: сьогодні в країні кожен десятий автомобіль сходить з конвеєра на черкаських підприємствах. Отже, область реально стає центром машинобудування?

— Безумовно. Зараз частка машинобудування у промисловому виробництві Черкащини становить 22 відсотки, а вже у наступному році вона сягне 40—45 відсотків. З конвеєра «Богдана» за рік зійде 120—150 тисяч автомобілів марок «LADA» та «Hyundaі». А вже в нинішньому вересні запрацює ще одне нове підприємство — завод з випуску вантажних автомобілів.

Услід за ним стане до ладу потужний логістичний центр-технопарк. На всіх цих виробництвах буде створено понад 12 тисяч нових робочих місць, а сума інвестицій у ці масштабні проекти наблизиться до 400 мільйонів доларів. Завдяки «Богдану», іншим сучасним промисловим та аграрним підприємствам Черкащина сьогодні посідає серед областей перше місце за рейтинговими показниками. Це, звичайно, нас радує і надихає. Однак, як то кажуть, легше першість здобути, ніж її утримувати.

Тільки факти

 За останні три роки на Черкащині створено більш як 100 тисяч нових робочих місць. Рівень зареєстрованого безробіття зменшився з 5,7 відсотка у 2005 році до 2,9 відсотка станом на 1.08.2008.

 У першому півріччі нинішнього року середньомісячна зарплата в області досягла 1362 гривень, що у 2,1 разу більше, ніж у 2005 році.

 На банківських рахунках жителів області зберігається 3,3 мільярда гривень заощаджень. Це майже вдвічі більше порівняно з 2005 роком.

— Олександре Володимировичу, на прикладі корпорації «Богдан» видно, що в область надходять переважно прямі інвестиції. Хто ще, крім автопромисловців, належить до групи стратегічних партнерів Черкащини?

— Вагомий вклад у розвиток агропромислового комплексу області вносить ЗАТ «Миронівський хлібопродукт» (торгова марка «Наша ряба»). Вже готується до здачі найпотужніша в Україні друга черга Канівської птахофабрики цього акціонерного товариства. У Золотоніському районі відоме сільгосппідприємство «НІБУЛОН», очолюване Героєм України Олексієм Вадатурським, завершило будівництво елеваторного комплексу й продовжує роботи з розширення свого виробництва у Чигиринському районі. Відома компанія «Верес» нещодавно відкрила в обласному центрі нову лінію з випуску напівфабрикатів — за рік вона перероблятиме 10 тисяч тонн м’яса. Стали до ладу новий завод із заморожування ягід та фруктів у Звенигородському районі, в Черкасах — переробне підприємство «Пекенджинг-Україна» з австрійськими інвестиціями.

— Це справжній «парад» новозбудованих заводів і фабрик!

— Можна по-різному назвати цей процес, та, головне, він об’єктивний і ефективний. За останні півроку темпи зростання промислового виробництва в області досягли 41 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року. Це найкращий результат в Україні. До того ж наша область одна з небагатьох, де експорт перевищує імпорт. Черкащина підтримує взаємовигідні зв’язки з 90 країнами світу. З 2006 року намітилася стійка тенденція до зростання обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку області. Протягом минулого року приріст закордонного інвестиційного капіталу сягнув понад 50 відсотків і продовжує зростати в цьому році. До нас звертаються з пропозиціями розпочати будівництво нових виробництв солідні європейські підприємства. Серед них, наприклад, відома французька фірма «Бондюель», котра має намір вирощувати на наших землях сільськогосподарські культури і випускати овочеві консерви.

— Довгий час наших людей лякали, що, мовляв, прийдуть чужі люди й заберуть землю, колишніх колгоспників зроблять кріпаками. Як тепер сприймають іноземних інвесторів на селі?

— На мою думку, більшої кріпаччини, ніж та, що була за колгоспно-радгоспної системи, світ не знав. Люди працювали задурно ще й примусово сплачували державі непосильні позики... Тепер селянин зрозумів, що земля — це його власність, і він може або сам господарювати на ній, або віддати, кому захоче, в оренду. В нас є чимало сільгосптовариств, котрі завдяки іноземним інвестиціям працюють за європейськими стандартами. Наприклад, у селі Мельники Чорнобаївського району представництво російського агропромхолдингу «Група «Разгуляй», очолюваного нашим земляком Ігорем Потапенком, взяло в оренду землю пайовиків і у новоствореному господарстві «Мельниківська нива» досягло чудових результатів. Інвестор сплачує власникам за користування їхньою землею чотири з половиною відсотки від її вартості, повністю взяв на своє забезпечення культурно-соціальну інфраструктуру села, збудував на своїй батьківщині величний храм. Середня зарплата працівників СТОВ — більш як 2 тисячі гривень. Механізатори під час роботи в полі з гербіцидами отримують за зміну по 500 гривень. Кожного літа школярі Мельників за рахунок інвестора відпочивають і оздоровлюються на Чорноморському узбережжі. Добрі успіхи має також сільгосппідприємство села Демки Драбівського району, яке отримало інвестиції зі США. Тут не тільки динамічно розвивається зерновий сегмент господарства, а й тваринницька галузь.

Тільки факти

 За 6 місяців 2008 року в усіх категоріях господарств вироблено валової продукції тваринництва на суму 1 мільярд 320 мільйонів гривень. Це на 39,5 відсотка більше, ніж за відповідний період минулого року. В сільгосппідприємствах приріст валової продукції у тваринництві становить 63,9 відсотка.

 За темпом зростання та обсягом виробництва сільгосппродукції на одну особу Черкащина займає перше місце серед областей України.

 Обсяги виробництва в харчовій промисловості в 2007 році порівняно з 2005 роком зросли на 1,5 відсотка і становлять 4,2 мільярда гривень.

 Прибутки підприємств різних галузей економіки області за 5 місяців 2008 року становлять 700 мільйонів гривень.

— Олександре Володимировичу, успіхи в економіці передбачають й позитивні зрушення у соціальній та гуманітарних сферах. Як у цьому напрямі розвивається Черкащина?

— Нещодавно ми провели збори працівників галузі охорони здоров’я та адміністративного активу області. Загальна оцінка стану справ у цій царині, яку дали учасники зібрання, свідчить, що, попри об’єктивні труднощі, нам вдалося подолати головне — згубну практику стосовно залишкового фінансування гуманітарної сфери. Як результат — бюджети галузей освіти за останні три роки зросли у півтора рази, охорони здоров’я — у 2,1, культури — в 2,6 разу.

Найгострішою проблемою, котру ми не можемо розв’язати тільки своїми силами, є відсутність обласної дитячої лікарні. Будівництво цього вкрай необхідного лікувального закладу потребує не тільки обласного фінансування, а й державного. На жаль, обіцяних субвенцій з Києва поки що не отримано, і здача в експлуатацію першого корпусу лікарні затягується. Черкащина — єдина область України, котра не має спеціалізованої лікарні. Між тим народжуваність дітей, завдяки реалізації програм Президента України та уряду, зростає. Вперше за останні 15 років позаминулого року в області з’явилося на світ на 1098 малюків більше, ніж у 2005-му. Торік — на 275 новонароджених більше порівняно з 2006-м. У цьому році, стверджують фахівці, нас очікує справжній дитячий бум...

— Тому особливо зростає потреба молодих сімей у житлі...

— Це дуже актуальна проблема. В черзі на отримання кредиту на будівництво, придбання житла в Черкаському регіональному управлінні Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву перебуває 488 молодих людей. Насправді потребуючих значно більше. Просто молодь не вірить у реальну можливість отримання пільг. У першому півріччі цього року з держбюджету виділено області для фінансування молодіжної житлової програми 200 тисяч гривень. Коментарі тут, як кажуть, зайві...

— А як з виконанням першої державної культурологічно-туристичної програми «Золота підкова Черкащини», котра, крім відродження пам’яток історії та культури, розвиває соціальну сферу населених пунктів?

— Так, завдяки «Золотій підкові» за останні три роки введено в експлуатацію газопроводи протяжністю 55 кілометрів, капітально відремонтовано чотири Будинки культури, п’ять освітніх закладів, три лікарні. У цьому році ми повинні були б освоїти 35 мільйонів гривень. Дуже шкода, що досі вони не виділені урядом. Тому затягується завершення реконструкції резиденції гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирині, хоч восени цього року на найвищому рівні відзначатиметься 360-річчя створення незалежної козацької держави. На незавершене будівництво газопроводів нам необхідно щонайменше 32 мільйони гривень. Державна субвенція, виділена урядом, — тільки 3,4 мільйона. Це справа честі для мене, для моєї команди — завершити газифікацію області. Коли ми прийшли до керма області, «блакитний вогник» мали лише 20 відсотків населених пунктів Черкащини. Тепер він наблизився до 70. Я впевнений, що, всупереч всім труднощам, ми здійснимо ті проекти, які обіцяли людям. Хлібороби області радують нас сьогодні високим врожаєм. Уперше в історії Шевченкового краю валовий збір зерна, круп’яних культур та кукурудзи сягне трьох мільйонів тонн! Заради цього, заради добробуту старшого покоління, яке зазнало тяжких випробувань і заслужило на спокійну «осінь» життя, заради наших ровесників, молоді, нашого майбутнього — малих українців, найкращих у світі дітей, працюватимемо зі ще більшим завзяттям та наснагою. І ми обов’язково переможемо!

Розмову вела Лідія ТИТАРЕНКО.

Черкаська область.

На знімку: голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко.

Фото автора.