Якщо рівень патріотизму визначати із ставлення суспільства до державного прапора, то у нас з патріотизмом великі проблеми. Коли вітчизняні ЗМІ обурилися, що навіть на День Конституції державні установи, в тому числі деякі міністерства, «забули» вивісити державні прапори, з’ясувалося, що вони... мають таке право. Адже в країні немає законодавчого акта, який регламентує, в яких випадках, де саме і як слід використовувати державну символіку. Тож кожен діє на власний розсуд, як серце підказує.

День Державного прапора України було визначено чотири роки тому указом Президента Леоніда Кучми. Попри безліч пам’ятних дат в історії синьо-жовтого чомусь було обрано нейтральну — 23 серпня. Може, тому, завершуючи останні приготування до святкування Дня незалежності, відзначити День прапора просто забували. Торік про свято вирішив нагадати Форум молодих лідерів, влаштувавши урочисту ходу і започаткувавши спільно з Міжнародним центром протоколу та етикету ініціативу «Жовто-блакитний — національна гордість України».

Коли читаєш в «Голосі України» про наших альпіністів (ідеться про акцію газети «Прапор України — на вершинах світу»), які підкорюють вершини, щоб встановити там синьо-жовтий прапор, а поряд чиновник лінується розгорнути полотнище і вивісити прапор на своїй установі, яка до того ж існує за рахунок держбюджету, розумієш: щось треба змінювати, — вважає координатор проекту Тетяна Камінська. — Коли розпочався наш проект, ми написали 400 листів-звернень до державних та приватних установ, закликаючи вивішувати державні прапори. До того ж ми з’ясували, що прапори часто вивішують, порушуючи елементарні протокольні норми та правила. Якщо законом визначено, що прапор має бути 2 на 3 метри, то він не повинен бути квадратним чи трикутним. Якщо біля установи кілька флагштоків, то державний прапор має висіти перший ліворуч. Виняток, коли флагштоків — три. Тоді місце прапора — посередині. І головне — флагштоки мають бути однакової висоти.

Приміром, у Києві на Європейській площі ще місяць тому на вищому флагштоці висів прапор України, на нижчому — прапор ЄС. У міжнародній практиці це можливо тільки в одному випадку — капітуляції...

Тож організатори проекту планують найближчим часом видати брошуру, в якій вмістять рекомендації, де і як розміщувати прапори в приміщенні, на ньому чи поряд. До тієї само брошури увійдуть і матеріали конкурсу письмових робіт з історії Державного прапора України, проведеного серед аспірантів-істориків. А молоді юристи взялися розробити проект закону про державний прапор. Приміром, у США навіть утилізація прапорів регламентована законодавчо.

Тетяна Камінська не приховує, що до їхніх звернень часто ставляться скептично, проте більш як 70 відсотків установ та організацій, до яких було надіслано листи, до громадської організації прислухалися.

— Це тільки здається, що прапор — дрібниця. Із ставлення до свого прапора одразу видно, люблять громадяни свою країну чи ні. Хто бував за кордоном, у Росії, США, навіть у сусідній Туреччині, могли це помітити.

Цього року Форум молодих українців знову планує провести 23 серпня урочисту ходу. До речі, запрошує бажаючих приєднатися (збір о 12.00 біля метро «Арсенальна»). Щоправда, завершиться вона не на майдані Незалежності (як торік), а в Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.», на площі, де нині складають присягу. Цього року на майдані вперше відзначатимуть День Державного прапора на державному рівні.