Відкритий лист українських науковців владним структурам

«Блок Юлії Тимошенко» —І. Г. Кириленку

фракції «Наша Україна—Народна самооборона» —В. А. Кириленку

фракції Комуністичної партії України — П. М. Симоненку

фракції «Блок Литвина» —В. М. Литвину

Голові Комітету Верховної Ради України з питань освіти та науки В. І. Полохалу

Шановні представники влади!

До вас звертаються науковці та співробітники Національної академії наук України, свідомі того, що захист вітчизняної науки — не тільки наша життєва потреба, а й наш громадянський обов’язок, оскільки руйнування науки, що відбувається, загрожує Україні як втратою статусу цивілізованої держави, так і втратою незалежності та суверенітету.

Вам добре відомо, що наука — це нові матеріали, нові технології, нове устаткування, новітні засоби інформації і таке інше.

Ще донині наукові досягнення України визнаються світовою науковою спільнотою серед найвищих. Наприклад, створення полімерних матеріалів, стійких до біокорозії в умовах космосу; автоматизована система неруйнівного контролю конструкцій аерокосмічної техніки; комплекс апаратури для ранньої діагностики онкологічних захворювань; забезпечення надійності та безпечної експлуатації конструкцій; розвитку глобальних навігаційних супутникових систем, розробка унікальних матеріалів для ядерної енергетики та багато інших наукових розробок, ціна яких на світових ринках становить мільярди доларів. Навіть у тяжкі голодні часи Академії вдалося зберегти науковий потенціал і наукові напрямки.

Проте в державі досі залишається низьким престиж наукової праці та соціальний захист науковців. Не виконуються норми закону про наукову і науково-технічну діяльність, який передбачає фінансування науки не менше 1,7 % ВВП і встановлення відповідного рівня зарплати працівників НАНУ. Не виконується також постанова Верховної Ради від 15 травня 1999 року, ініціатором якої була Ю. В. Тимошенко і якою передбачено мінімально допустиме фінансування науки на рівні 1,35% ВВП. Як стверджували на той час академіки В. Немошкаленко, В. Трефілов та інші, і з ними погоджувалась Ю. Тимошенко, це той мінімальний рівень фінансування науки, який зможе призупинити її подальший занепад, бо дасть можливість, крім оплати праці, хоча б частково відновити матеріально-технічну базу. Зараз цей рівень відповідає 0,45% ВВП.

Низький престиж наукової праці та незадовільний соціальний захист науковців негативно позначається на поповненні науки талановитою молоддю, а також викликає перехід висококваліфікованих кaдpів до інших сфер діяльності або взагалі виїзд науковців за кордон, у ті країни, де підтримують і цінують науку та інтелект. Ганебно, що заробітна плата доктора наук зараз нижча за середню зарплату по Києву. Заробітна плата висококваліфікованих робітників НАНУ, що мають дві і більше професій і чиїми руками робиться українська наука, лише на декілька гривень перевищує мінімальну зарплату по країні та в кілька разів нижча від заробітної плати робітників державних підприємств.

Нові керівники держави мають зрозуміти, що наука — це розум та інтелект нації, країна без науки — колонія з дешевою і некваліфікованою робочою силою та кустарним виробництвом.

Працівники вищої державної наукової організації України — Національної aкадемії наук звертаються до представників влади з вимогою не на словах (як зараз модно), а на ділі продемонструвати підтримку науково-технічної сфери, розуміння того, що в наш час використання наукових знань є головним ресурсом економічного зростання.

На зустрічі Прем’єр-міністра України з представниками профспілок працівників бюджетної сфери 21 квітня 2008 р. Ю. В. Тимошенко зобов’язала:

— МОН, Мінфін, Мінекономіки, Мін’юст, НАН України забезпечити першочерговий розгляд проекту урядового рішення з питання підвищення престижності наукової праці, державної підтримки та заохочення талановитої молоді до наукових досліджень і внести пропозиції щодо законодавчого врегулювання цих питань.

— Мінфін, Мінпраці, Мінекономіки, Мін’юст, Пенсійний фонд під час доопрацювання проектів концепції подальшої пенсійної реформи визначити принципи та порядок підвищення рівня матеріального забезпечення у разі виходу на пенсію осіб, чия трудова діяльність пов’язана з виконанням функцій держави, підтримкою її соціально-економічного, наукового-технічного та культурного потенціалу.

При внесенні доповнень в бюджет 2008 р. та при підготовці бюджету на 2009 р., з огляду на викладене, вимагаємо звернути увагу на вирішення таких питань:

1. Забезпечити безумовне виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який на сьогодні не виконується, а саме:

- забезпечити підвищення фінансування науки в 4 рази з відповідним підвищенням заробітної плати за рахунок виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», тобто підвищити заробітну плату працівникам НАНУ вже в 2008 р. в 3 рази з наступним підвищенням у кожному році ще на 20—30 %. Це можливо і необхідно для нашої держави, враховуючи мізерну кількість учених, які лишились в Україні, і саме це найбільше сприятиме престижності наукової праці та заохоченню талановитої молоді до наукових досліджень для збереження інтелекту нації — наукових співробітників, кількість яких катастрофічно зменшується.

2. Для підвищення матеріального забезпечення наукових співробітників при виході на пенсію:

а) розробити та прийняти закон про перерахунок наукових пенсій непрацюючим науковим пенсіонерам пропорційно до підвищення розміру заробітної плати працюючим науковим співробітникам (аналогічно до статті 311 для державних службовців). Це вкрай необхідно, бо рівень наукових пенсій, одержаних, наприклад, у 2001 р., знизився через інфляційні процеси до рівня прожиткового мінімуму, а тому наукові пенсії уже втратили свою престижність;

б) забезпечити виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у частині врахування до заробітку вчених (при оформленні наукових пенсій) роботи за науковим сумісництвом хоча б на одному місці на кожному етапі трудової діяльності. Скасування цього положення в 2007 р. є не тільки порушенням Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1316-ІV в юридичному плані, а й порушенням Конституції, де сказано про неприпустимість прийняття до законів змін, що погіршують умови життя, і в першу чергу пенсіонерів, які внесли вагомий вклад у розвиток інтелекту нації.

Крім того, необхідно відзначити, що нині у зв’язку з інфляцією та підвищенням у два—три рази цін на продукти, наукові пенсії вже втратили те значення, яке вони мали для підтримки життєвого статусу вчених-пенсіонерів, бо опинилися в деяких випадках на рівні прожиткового мінімуму. Тому вважаємо вкрай ганебним подальше знецінення наукових пенсій таким чином;

в) передбачити зміни в Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» про виключення дискримінаційного пункту відносно необхідності звільнення і переходу на контракт науковців, які досягли пенсійного віку, для можливості отримання наукових пенсій. Це ми розглядаємо як порушення прав людини і як бажання позбутися висококваліфікованих учених з великим досвідом та завдати непоправної шкоди державі.

Cпівробітники Національної академії наук закликають уcі владні структури, різні політичні сили проявити справді державне мислення та далекоглядність і надати всебічну підтримку вітчизняній нayці — не лише головному чинникові науково-технічного прогресу, а й важливому елементу національної незалежності та безпеки.

Звернення обговорено президіями РК та ЦК профспілки НАН України (11.06.08 р.), а також учасниками виїзного семінару керівного профспілкового активу НАН України (9—14 червня 2008 р.).

Ми закликаємо всіх науковців України відстояти престиж вищої освіти і науки в Україні акціями протесту в вересні—грудні 2008 р. в разі, якщо Президент України та Верховна Рада будуть не в змозі вплинути на Кабінет Міністрів, щодо виконання Закону України «Про наукову й науково-технічну діяльність».