На минулому тижні у списку економічних повідомлень новина погана чергується з дуже поганою. Є й хороші, але якщо вдуматися — оптимістичного мало. Адже, як у казці, прекрасна карета в нас неминуче через певний час перетвориться на гарбуз, а запряжка баских коней — на мишей.

Одна з таких «нечуваних» новин, підхоплених і не раз про-кручених деякими засобами масової інформації, — сповільнення інфляції. Мовляв, слава нашим «добрим феям» — керівникам з високих столичних кабінетів, що довго і завзято махали чарівною паличкою і домахалися до того, що змогли стримати зростання цін. Чудесним перетворенням є просте, дуже прозаїчне пояснення. Ситуація, як кажуть експерти, сезонна, повторюється в літні місяці щороку. А в ролі чарівної палички виступила простісінька зелень. Не та, звичайно, яку накопичує у швейцарських банках багато хто з наших політичних лідерів. Ідеться про овочі та фрукти, що мають звичай виростати в цей час у садах і на городах. Якщо стара картопля ще три місяці тому коштувала 3 гривні за кілограм, то молода тепер іде за 1,5 грн. Приблизно те саме відбувається і з капустою, морквою тощо. От і весь фокус стабілізації. Скоріше за все, хоч як то сумно звучить для нас, споживачів, усі чари розтануть до середини осені. Тоді, щоб перемогти інфляцію, уряду замало буде просто помахати морквиною.

Про те, що метаморфози цінників на прилавках просуваються у бік збільшення, заявляють і в регіонах. У Харкові вартість хлібобулочних виробів на початку минулого тижня підскочила в середньому на 10-12 відсотків. А місцева облдержадміністрація, посилаючись на те, що пальне і добрива постійно дорожчають, оприлюднила малоприємний прогноз: хліб в області не дешевшатиме. І це попри мало не рекордний врожай у країні — зернових зібрали вже майже 40 мільйонів тонн. Тож прощавай, казко з гарним кінцем! Хоча для мене, як споживача, причини, що породжують майбутнє подорожчання, пролунали не зовсім переконливо. Адже зростання цін на добрива і пальне насамперед мало б підняти й ціни на зерно, щоб ті, хто його виростив, хоча б не прогоріли. Ба ні —колосові, у порівнянні з минулим роком, упали в ціні майже вдвічі. А буханець на прилавках тільки дорожчатиме. Оце так справді чарівні перетворення!

Для того, щоб зрозуміти, кого наш «золотий колос» озолотить, варто кинути погляд за тридев’ять земель. Мінагрополітики знову збільшило прогноз на експорт зерна. У нинішньому маркетинговому році його обіцяють вивезти за межі країни більш як 17,5 мільйона тонн. Виходить, посередники скуповують пшеницю за мізерними цінами, а продають за світовими. Та й по всьому! Можливо, в самих продажах хлібних культур за кордон, з огляду на щедрий ужинок, нічого негожого немає. Тільки от для економіки було б краще, якби ми вирощене зерно пропустили, скажімо, через тваринництво. Виникли б тоді додаткові робочі місця, і податкові відрахування в бюджет зросли б. А головне —з’явилися б шанси втихомирити ціни на м’ясо на прилавках. Загалом, багатіла б уся країна, а не окремо взяті компанії, котрі торгують зерном. Але, мабуть, така аграрна політика вигідна і столичним чиновникам.

На минулому тижні прийшла звістка про те, що нашим молочним заводам у Москві знову дали одкоша. З 20 серпня за результатами чергової перевірки Россільгоспнагляду постачати продукцію в РФ зможуть тільки сім українських переробних підприємств. Багато хто одержав відмову через невідповідність товарів, що випускаються, поставленим ветеринарним і санітарним вимогам. Звідси висновок: українським селянам заводи за здану на переробку сировину платитимуть ще менше. Хоча літо — сезон великого молока, а під час жнив аграрії рахують кожну копійку. Але, схоже, нова «молочна війна» з Росією, з огляду на позицію України стосовно Грузії, — це надовго.

А якщо згадати газові перспективи — тут казка тільки починається. Національна комісія з регулювання електроенергії затвердила нові ціни на блакитне паливо. Для населення з 1 вересня газ у середньому подорожчає на 13 відсотків. Так що жили собі дід та баба. От тільки добра наживати у них якось не дуже виходило...