Спробувала дослідити, скільки потрібно затратити середньостатистичній рівненській сім’ї (до складу якої, як правило, входить чотири осіби), яка не має городу, дачної ділянки чи підтримки із села, щоб зварити, скажімо, український борщ. Отож минулої суботи вирушила за покупками на ринок «Андріївський».

У м’ясному павільйоні купила два свинячих реберця (попросила продавця перерубати їх навпіл, щоб у кожну з чотирьох тарілок покласти шматочок). За це виклала 14 гривень 50 копійок. Овочі купувала у селян, які привезли у Рівне вирощене із сіл близького до обласного центру Гощанського району. Тут можна було поторгуватися. Результат: чотири картоплини середніх розмірів обійшлися мені у гривню, по стільки ж — дві морквини, два буряка, два помідори для заправки (економлю на томатній пасті), головка часнику, велика цибулина — 50 копійок, пучок зелені з петрушки і кропу (який же борщ без них?) — 75 копійок. На борщ потрібна капуста, вірніше, вистачило б і третини, але товар продають цілісно, тож за качан заплатила півтори гривні. У молочному відділі купила стаканчик сметани за 6 гривень 80 копійок, у хлібному кіоску — хлібину «Дарницького» за 2 гривні 30 копійок (на пампушках, які зазвичай подають до борщу, вирішила зекономити).

Не враховуючи олії, перцю, лаврового листу, каструлька українського борщу на чотири персони обійшлася у більш ніж тридцять гривень. І це у розпал літа, коли овочі, порівняно із травнем-червнем, дешевші.

Однак господині знають, що одного борщу для сім’ї (особливо якщо у ній є дорослі чоловіки, які зайняті на важкій фізичній праці) замало. Другі страви обходяться ще дорожче. Тож життя у Рівному не таке вже й дешеве. Особливо це відчувають пенсіонери, які через мізерні пенсії, як спостерігала, змушені торгуватися на ринку за кожну копійку.

Рівне.