Україна постачала зброю Грузії, однак у чіткій відповідності до свого законодавства і до всіх міжнародних норм. Отже, всі закиди стосовно незаконних поставок Україною зброї на Кавказ — безпідставні.

Такий висновок після розширеного засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони оприлюднив на вчорашній прес-конференції його голова Анатолій Гриценко. Комітет, за його словами, так і не зміг прийняти жодного рішення стосовно кавказького конфлікту через відсутність повного складу. Щоправда, на засіданні були присутні голови комітетів: у закордонних справах — Олег Білорус та з питань євроінтеграції — Борис Тарасюк, деякі голови підкомітетів, а також в. о. керівника Укрспецекспорту Олександр Коваленко та інші.

Крім того, Анатолій Гриценко оприлюднив й інші висновки засідання. Україна, за його словами, не поставляла жодної системи, скажімо, зенітно-ракетного комплексу дальньої дії (С-200 або ТОР), якими були збиті російські літаки. Наша країна також не поставляла до Грузії переносні зенітно-ракетні комплекси і не направляла своїх військових, зокрема «обслугу на комплекси ППО», в чому звинувачує Росія.

Так, погодився Анатолій Гриценко, ми постачали до Грузії зенітно-ракетні комплекси («Оса», «Бук»), обмежену кількість вертольотів (Мі-8, Мі-24), учбові літаки, БМП, танки, бойові машини, стрілецьку зброю. Той «товар», на який не існувало і не існує на сьогодні жодних обмежень.

Голова парламентського комітету також повідомив, що гостро на засіданні звучала тема паспортів. Найближчим часом, за його словами, треба визначати — хоча, визнав він, це буде непросто, — скільки на території України людей мають подвійне громадянство, зокрема російське. Крім того, дискутували народні депутати і навколо інформаційних мереж, зокрема державних. «Ми бачили обмеження доступу до інформації і в Росії, і в Грузії», — зазначив Анатолій Гриценко.

Він спрогнозував, що кавказький конфлікт восени «озвучиться у Верховній Раді», і завдання народних обранців — вийти на максимально єдину позицію парламенту. Водночас, на його переконання, треба внести певні зміни до документів стратегічного планування, починаючи від стратегії національної безпеки.

Відповідаючи на запитання стосовно вступу нашої країни до НАТО, колишній міністр оборони зазначив, що для цього потрібна домінуюча більшість парламенту і підтримка народу. Однак останні події, на його переконання, прискорять вибір українців. Та й НАТО, вважає він, — єдиний стратегічний надійний альянс колективної безпеки, куди стоїть черга країн.

«Якщо виходити з національних інтересів держави, то треба боротися за незалежність, як у 1991 році», — зазначив Анатолій Гриценко і додав, що особисто йому не хотілося б, щоб Україна стала південно-західним регіоном іншої держави.

На запитання «Голосу України», чи беруть участь громадяни України у воєнному конфлікті на боці однієї зі сторін, Анатолій Гриценко відповів: «У мене такої інформації немає»

Вл. інф.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.