У ТОВ СПП імені двічі Героя Соцпраці П. Воловікова, що в селі Горбаків Гощанського району, уже завершили ріпакові жнива. У цьому році вродив він на славу — більш як по 40 центнерів з гектара зібрали (торік було по 24). А тепер, позичивши в сусідів комбайн, розпочали збирати зернові. Перші скошені гектари озимої пшениці сорту «кубус» видали по 67 центнерів збіжжя.

— Тільки встигай перевозити, — радіє врожаю водій Юрій Польовий, для якого нинішні жнива — двадцять сьомі.

Співзасновники товариства Микола Пилипчук, Василь Голубінка, Юрій Юхимчук та Валерій Богуцький задоволені, що ріпакові гектари видались врожайними і що ціна на цю культуру досить прийнятна. Хвилює нині інше — яка ж то буде ціна на зернові? Поки що пропоноване урядом не влаштовує селян.

Агрономічна служба СПП уже сьогодні думає над стратегією вирощування культур на наступний рік. Про це й розмовляємо із заступником директора товариства з питань рослинництва та науково-дослідної роботи Федором Столярчуком, який має 33 роки агрономічного стажу:

— В основі землеробства в нас чотирипілля у сівозміні. Перше поле — це озима пшениця. Після неї — цукрові буряки, третє поле — ярі культури і четверте — озимий ріпак, який є хорошим попередником для озимої пшениці. Але в наступному році замість цукрових буряків сіятимемо кукурудзу на зерно, бо немає попиту на цукристі: ціни зросли на всі культури, за винятком цукрових буряків.

— Щодо ріпаку, то думка вчених неоднозначна. Багато хто вважає, що він виснажує землю... — долучаємося до розмови.

— Ріпак своєю глибокою кореневою системою піднімає на поверхню багато поживних речовин. І якщо ми подрібнену ріпакову солому розсипаємо по полю, то збагачуємо в такий спосіб землю поживними речовинами. Крім того, ріпак знищує бур’яни. І практично чисте поле йде під озиму пшеницю. У нас менш як 25 відсотків у масивах ріпаку, тобто дотримуємось усіх агрономічних норм. До того ж у нас близько тисячі гектарів поля вилучено під так звану грунтозахисну сівозміну. На всіх крутосхилах сіємо кормові культури, щоб боротися з ерозією грунту, — розповідає Федір Столярчук. — І взагалі, комплексна програма підвищення родючості грунтів у нашому господарстві — це як настільна книга, — продовжує фахівець. — У нас значне поголів’я великої рогатої худоби — 3,5 тисячі, відтак щороку маємо понад 40 тисяч тонн гною. Поголів’я збільшується, а тому збільшиться й клин, який отримає органічні добрива. Й зробити агрономічно грамотну сівозміну не можна без кормових культур. Та й стрімко зростають ціни на мінеральні добрива. А тому паличкою-виручалочкою є органіка, яку ми вносимо по 70 тонн раз на чотири роки. Частіше не дозволяє сівозміна. Але саме на 115 гектарах, де було внесено торік органіку, ми отримали найвищу врожайність — по 52 центнери насіння ріпаку на кожному з них.

— Не перший рік займаєтеся сидерацією? — запитуємо.

— Так. Це важка й постійна робота. Торік на 1,5 тисячі гектарів ми посіяли білу гірчицю і у фазі її цвітіння приорали.

Самі бачите: якщо до поля з розумом і душею, то й врожаї радують, — не без гордості підсумував Федір Столярчук.

Андрій БАБІНЕЦЬ,Олександра ЮРКОВА.

Рівненська область.