Розмова з головою облдержадміністрації однієї з найбільш постраждалих від стихійного лиха областей.

Нині точиться багато розмов стосовно того, що трапилося. Перш за все в жахливих наслідках стихійного лиха звинувачують тих, хто безоглядно вирубував карпатські ліси; тих, хто масово роздавав квоти на вибірку річкової гальки та піску, хто змінював русла річок та знищував природні острови, які були захистом для опор мостів. Чути нарікання і на керівництво Дністровської ГАЕС, яке не розпорядилося скидати воду навіть тоді, коли ситуація в гірських районах стала критичною. За організацією фуршетів для високих київських гостей можна було б усе ж дослухатися до прогнозів синоптиків. Чи є вина когось у затопленні Молдови, Вінницької та Одеської областей, схоже, уже ніхто з’ясовувати не буде. А ми намагаємося розібратися в причинах і наслідках стихійного лиха з Володимиром Кулішем — головою Чернівецької облдержадміністрації.

— Володимире Івановичу, що нині найбільше турбує буковинську владу?

— Сьогодні надзвичайно важливо, щоб люди, які за день-два, а то й за мить утратили все — оселі, майно, худобу, присадибні ділянки і, найстрашніше, близьких людей, — відчули турботу держави про свою долю. Бачили, що не опинилися наодинці зі своєю бідою.

Сьогодні можу з певністю сказати: держава, її інститути в центрі й на місцях випробування лихом долають з гідністю. Органи центральної влади виявляють розуміння, підтримку та надають всебічну допомогу в ліквідації наслідків стихійного лиха на Буковині. Дуже важливо, що до святої справи допомоги людям, які опинилися в скруті, долучаються небайдужі до чужого горя співвітчизники. Щира дяка усім.

— Чому наша область, як і сусідні, виявилася неготовою до такого паводка? Чому майже приречених мешканців найефективніше рятували спортсмени-водники, а не ті, хто повинен би мати найкращий вишкіл? І чи варто було розформовувати батальйон МНС, що був розташований на вулиці Буковинській, і продавати його майно, маючи недавні приклади страшних повеней у Західній Європі?

— Ніхто подібної сили стихії не очікував. Принаймні за останніх сто років Чернівецька область не знала такого стихійного лиха, не мала таких збитків, що їх завдала цьогорічна повінь. За три доби випала майже піврічна норма опадів. Це призвело до небувалого підняття рівня води в основних річках краю — Дністрі, Пруті, Сіреті, Черемоші. Як наслідок, у воді опинилося близько 200 населених пунктів в 10 районах області та частина міста Чернівці. Найбільшої шкоди велика вода завдала Путильському, Вижницькому та Новоселицькому районам.

Та найтрагічніше, що стихія забрала життя 11 осіб, а одна людина пропала безвісти. Родичі отримали грошову допомогу — 100 тисяч гривень, але чи загоїться колись на душі рана від цієї втрати? Як і ніколи не зможуть забути цієї, без перебільшення, катастрофи її очевидці.

Безжальна статистика повені: 360 житлових будинків зруйновано повністю на очах їхніх господарів, 9 тисяч 814 — підтоплено; під водою опинилося 21319 присадибних ділянок; загинуло 53 тисячі свійських тварин; загальна площа затоплень сільськогосподарських угідь становить понад 19 тисяч гектарів. Унаслідок стихії завдано серйозної шкоди системам життєзабезпечення населених пунктів: зруйновані й пошкоджені газові та електричні мережі, водопостачання, лінії зв’язку. Нам вдалося вжити заходів, і вже сьогодні газопостачання відновлено в 37 із 45 населених пунктів. Нині вже працюють усі відділення зв’язку. Однак в мене особливе занепокоєння викликає руйнування газового дюкеру через річку Прут в Чернівцях. Без його відновлення неможливо буде забезпечити обласний центр газом в достатній кількості в зимовий період.

— Чи налагоджено вже комунікації з районами, відрізаними повінню від «тіла» області?

— Це чи не найболючіша проблема, спричинена стихією, і для її розв’язання потрібні великі зусилля, час і значні кошти. Пошкоджені 256 кілометрів доріг загального користування та державного значення, з них 42 — зруйновано повністю. Негода пошкодила 36 автомобільних мостів, 16 із яких теж зруйновано повністю. Це призвело до повної наземної ізоляції Путильського району. Відрізаним від світу мешканцям гірського району продукти, товари першої необхідності, медикаменти доставляються лише гелікоптером. Якого, до речі, в перші два дні в області взагалі не було. Занепокоєння викликає пошкодження стратегічного моста через річку Дністер в районі села Атаки Хотинського району — зараз там працюють експерти, і вони нададуть свої висновки.

Загалом на відновлення автомобільної мережі, за нашими підрахунками, треба близько 500 млн. грн. Пошкоджено та зруйновано значну кількість лісових доріг, мостів. Потребує негайного відновлення зруйнована система водозахисних споруд, дамб, 117 об’єктів соціальної інфраструктури.

— Горяни кажуть, що велика вода не така страшна, як селі та обвали ґрунтів.

— Стихія на Буковині показала ще одне своє приховане, на перший погляд, лице. Це зсуви. Сьогодні село Чорногузи знає вся Україна. Потворна гримаса стихії — 14 вщент знищених осель. А на території області більш як 100 активних зсувонебезпечних ділянок. Днями зафіксовано активний зсув ґрунту на площі вісім га в селі Мигове того самого Вижницького району. Тут пошкоджено три будинки. Люди відселені, проводиться комплекс робіт з відведення води із зони зсуву.

— Що вже зроблено, щоб допомогти тим, хто потрапив у біду?

— Звісно, ми не залишили людей з їхньою бідою наодинці: для спорудження нового житла для потерпілих відведено земельну ділянку, розбито фундаменти, ведеться будівництво під’їзної дороги. До відбудови Чорногузів власноруч долучився Президент. До настання холодів всі постраждалі отримають нове житло.

Водночас хочу загострити увагу на проблемі зсувів, оскільки вона надзвичайно актуальна для Буковини. Рік тому ми розробили обласну комплексну програму протизсувних заходів до 2015 року, узгодили з відповідними міністерствами та відомствами. Однак Кабінет Міністрів України її не затвердив, отже, кошти не виділені, програма не працює. На жаль, і попередня програма фінансувалась, м’яко кажучи, дуже скромно.

Вважаю, принципово новою має бути система водозахисних споруд, і не в майбутньому, а сьогодні, на стадії відновлювальних робіт. Без цього неможливий захист населення, будівництво доріг і мостів та, зрештою, це й імідж нашої держави, адже ми маємо спільні річкові кордони з багатьма європейськими країнами. Тому терміново потрібно направити в західні регіони кваліфікованих спеціалістів, науковців, проектувальників для розробки в стислі терміни регіональної протипаводкової програми і запобігання зсувів. Очевидно — настав час з повагою ставитися до природи, рахуватися з нею, а не нещадно експлуатувати і нищити. Вона, як бачимо, не прощає варварства. Вирубку лісів у Карпатах слід заборонити взагалі, окрім санітарних рубок. Як і безконтрольний вибір гравію з річок. За порушення має бути не сміховинний штраф, як нині, а найсуворіша кримінальна відповідальність.

— Як відреагували сусіди області — Молдова та Румунія? Є якась реальна допомога, чи все обмежилося претензіями з боку Румунії?

— У зв’язку з надзвичайною ситуацією, спричиненою повінню, з нашої ініціативи було скликано екстрене засідання Ради Єврорегіону «Верхній Прут». Під час цього засідання саме йшлося про нагальну необхідність розробки спільних заходів із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та складання карти паводків, створення ефективної системи моніторингу та прогнозу в руслі річки Прут. Як і нам, стихія завдала серйозних збитків усім членам Єврорегіону, зокрема Молдові та Румунії. Загальна сума збитків — 500 млн. євро, з них 70 відсотків припадає на Чернівецьку та Івано-Франківську області. Наша ініціатива стосовно розробки спільної програми захисту від паводків знайшла цілковите розуміння і підтримку в наших партнерів. Очевидно, мають бути відповідні узгодження в цьому контексті на центральному рівні. Це дасть можливість уникнути будь-яких необґрунтованих політичних спекуляцій та претензій, як було цими днями з Румунією, і залучити кошти Євросоюзу. Загалом, за нашими попередніми підрахунками, народногосподарському комплексу області стихією завдано збитків на суму більш як 1,6 млрд. грн.

Стихія, сподіваюсь, відступила. І головні завдання сьогодні — забезпечити нормальну життєдіяльність постраждалих населених пунктів і в максимально стислі строки провести першочергові заходи з ліквідації наслідків повені.

Нами визначено завдання і обсяги першочергових робіт, розроблені графіки їх виконання. Це, насамперед, відновлення в усіх населених пунктах газо-, енерго- та водопостачання, автомобільного сполучення, очищення та знезараження підтоплених територій.

І ми це робимо. Разом із Головним управлінням МНС області, підрозділами Міністерства оборони України, загонами МНС Київської, Кіровоградської, Житомирської та Миколаївської областей.

— Поки Бог милував, але санітарні лікарі стверджують, що за тим, як зійде вода, можуть прийти небезпечні хвороби.

— Поряд з відновними роботами особливу увагу приділено недопущенню виникнення епідемій і епізоотій. В зонах підтоплення проводиться постійний моніторинг екологічної та епідемічної ситуації, тут працюють п’ять відомчих лабораторій, одна з них — Міністерства оборони України. З метою запобігання інфекційним захворюванням здійснюється подвірний обхід усіх сіл, які потрапили в зону стихійного лиха, ведеться широка роз’яснювальна робота через засоби масової інформації. В області також працює група професійних психологів.

— Які головні уроки стихійного лиха-2008?

— На власному гіркому досвіді переконалися, що ми не готові протидіяти таким стихіям. Попри те, що рятувальники без перебільшень ризикували життям — а вони в перші години повені евакуювали із зони затоплення понад 10 тисяч осіб, із них 1200 дітей, однак часто були безсилими перед стихією. Наявна матеріально-технічна база не дозволяла рятувати людей на воді, в гірських умовах. На щастя, на допомогу прийшли спортсмени-рафтингісти. Вони на власних човнах, катамаранах врятували сотні людських життів. Це люди, які заслуговують на найвищу шану й відзнаку. Глибоко переконаний, що в області має бути спецпідрозділ, професійно підготовлений до роботи у гірських умовах з достатньою кількістю плавзасобів, а також принаймні одним гелікоптером.

На рівні країни має бути відпрацьований чіткий план взаємодії рятувальних підрозділів різних областей. За виникнення надзвичайної ситуації кілька частин із регіонів зі спецтехнікою мали бути на Буковині вже у перший день лиха, а не після прохань керівництва краю.

— Чи є готовність прикарпатських областей самим подбати про себе на майбутнє? Поставити питання про створення реальних рятувальних підрозділів, готових оперативно протидіяти стихії, перед урядом?

— Без сумніву, це треба негайно робити. Окрім того, потрібна системна регіональна програма розвитку річкових екологічних коридорів, яка не тільки регулювала б нашу діяльність у руслах річок, а й створювала максимальні можливості для природної саморегуляції усіх процесів, в тому числі й паводків. Ми в області розробили таку програму, але без узгодження для всіх територій, що розташовані в руслах річок, вона недієва. Це стосується, зокрема, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської областей. Очевидно, варто звернути увагу на розбудову на гірських річках малої гідроенергетики.

— Які найголовніші гуманітарні завдання поставив Президент під час нещодавнього візиту на Буковину?

— Треба забрати із зони стихійного лиха дітвору. Маємо намір направити всіх дітей із постраждалих сімей в табори відпочинку. Чимало областей запропонували свої послуги з оздоровлення дітей, що дає змогу направити на відпочинок одночасно всіх постраждалих. Ми вже провели на відпочинок 60 дітей — вони оздоровляться у Севастополі; Віктор Ющенко під час робочої поїздки на Буковину взяв участь в урочистих проводах на відпочинок ще 270 буковинських малюків до «Артеку»; у середу поїхали відпочивати на морське узбережжя в Херсонську, Миколаївську області, в Крим ще 336 дітей із постраждалих від стихії районів Буковини. Дуже хотілося б, щоб до їхнього повернення слідів стихійного лиха залишилося якомога менше, а в очах їхніх батьків не було відчаю. Принаймні ми все зробимо, щоб так і було.

— Володимире Івановичу, до корпункту «Голосу України» в Чернівцях звертаються приватні підприємці, які особливо постраждали від повені, а їм нічого не збираються відшкодовувати. Чому така політика влади? Адже люди, які працюють з кредитами під жорстокі відсотки, втратили мільйони і нині на межі банкрутства.

— Я знаю цю проблему. Побував на деревообробному підприємстві ТОВ «Міраж» у селі Лужани, де стихія вивела з ладу нові дорогі верстати іноземного виробництва, цілі виробничі лінії, де знищено велику кількість продукції, виготовленої на експорт. Там люди в розпачі, бо підприємство стоїть, а треба сплачувати відсотки за кредити. Не легша ситуація на СТОВ «Тарасовецька птахофабрика», де загинуло близько 30 тисяч голів птиці, вийшли з ладу під’їзні шляхи, підтоплено всі пташники, санпропускник і лабораторію, знищено значну частину кормової бази. Я мав розмову з першим віце-прем’єром Олександром Турчиновим, він сказав, що влада вишукує схеми, як допомогти таким підприємствам. Для нас це дуже важливо, адже вони є основними наповнювачами бюджету. Сподіваюся, що нам спільними зусиллями вдасться не залишити їх за бортом державної уваги.