Завдяки безпосередній турботі Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка до трьох престижних санаторіїв Південнобережжя —
«Нижня Ореанда», «Морський прибій» та «Дюльбер» — із західноукраїнських областей, які потерпають від стихії, на відпочинок прибули перші 50 дітей.Тож і не дивно, що глава парламенту вирішив особисто ознайомитися з умовами, в яких живе дітвора. Зокрема, під час перебування в
«Нижній Ореанді» Арсеній Петрович поспілкувався з дітьми із постраждалих регіонів та подарував усім відпочиваючим футболки і кепки з логотипом його фонду «Open Ukraіne». Сердечність і відкритість гостя відразу припали до душі дітворі, тож розмова вийшла розкутою й зацікавленою, у доброму гуморі й веселою. Бо й справді, хіба можуть діти журитися біля такого теплого і лагідного моря, серед стількох яскравих вражень та веселих розваг. А ще кожен з дітлахів прагнув сфотографуватися з Арсенієм Петровичем, щоб залишилося на добру згадку.Сподобалися дітям і запевнення та напутні слова глави парламенту:
— Ми зробимо все можливе, щоб дні в Криму залишили яскраві спогади, адже важливо, щоб після пережитої трагедії відбулася ефективна реабілітація. Тож буде зроблено все, щоб кожен з вас відчув лагідність моря і людей, відчув опіку й турботу з нашого боку.
Діти охоче беруть участь у культурному і спортивному житті санаторіїв, для них організовують морські прогулянки, цікаві щоденні екскурсійні програми. Вони вже відвідали Кримську астрофізичну обсерваторію,
«Галявину казок», Ялтинський зоопарк. Також на них чекає дельфінарій, водні атракціони та ще безліч цікавих і приємних несподіванок. У дорозі дуже переживали, звірялися діти, але коли опинилися на морі, то план у всіх один: якнайбільше накупатися в морі. Тим більше, що дехто його бачить уперше. Але морська вода, запевнили діти главу парламенту, зовсім не така страшна, як вируюча й холодна, що була вдома...А згодом не відпускала Арсенія Яценюка вже доросла публіка: журналісти центральних та місцевих ЗМІ буквально засипали Голову Верховної Ради строкатими питаннями. Ось лише деякі фрагменти його відповідей:
— Щодо сьогоднішньої події, то, звичайно, місць не було. Але ми їх таки знайшли. Треба лише добре пошукати, і все можна знайти. Ми спеціально відшукали корпус, де б усі були разом, безпосередньо на березі моря. Найважливіше те, що діти зараз перебувають під постійним наглядом, їм надається шестиразове харчування, фізична культура, заняття, всі можливі екскурсії. Цей епізод — дуже маленька акція, хоча тут не повинно бути акцій як таких. Важливо, щоб системно працювала державна машина. А в нас склалася ситуація, коли фактично кожен хоче чимось допомогти, але все це відбувається поза межами системи. Також дуже важливо, що зараз прості українці зібрали мільйони коштів, бо це в першу чергу той сигнал національної єдності, який отримало суспільство. Незалежно від того, чи із заходу, чи зі сходу, але люди об’єдналися довкола трагедії, люди об’єдналися, щоб подолати цю біду.
— Поспілкувавшись з дітьми із постраждалих регіонів, довідався: більшість з них ніколи не була на морі. І мені прикро, що тільки після трагедії ці діти потрапили на нього. Тож у мене виникає запитання: де ж та хвалена так звана система соціального захисту, соціальних гарантій, відпочинку дітей? Чи треба було, щоб затопило пів-України, й тільки після цього діти потрапили на море? Саме тому ми спробуємо зробити ще декілька заїздів. Щоб був певний принцип справедливості, то бажано, щоб усі дотримувалися цього принципу, бо є інші діти, які теж мають потрапити до моря. Сама організація процесу була дуже швидкою. Будемо так само діяти до кінця серпня.
— Я й учора зустрічався з людьми із потерпілих регіонів та мав з ними серйозну розмову стосовно того, якою вони побачили ситуацію з подолання цього лиха. З цієї розмови я виніс, що фактично ніхто не знає, що робити, а технологічної карти ліквідації стихійного лиха просто не існує. Тож робота ведеться хаотично,
«хто за що схопився, той те й несе». І, власне кажучи, у людей таке враження, що перші кілька днів ні влада, ні люди на місцях, ні керівники різних підприємств просто не знали, що робити. А деякі просто не бажали. Тому перше, що необхідно вчинити, — це зробити висновки з трагедії. Потрібно розробити чітку й зрозумілу технологію виконання будь-якої операції. Для того щоб не вигадували, а ухвалювали чіткі рішення, які вже продумані та які фактично спрямовані на подолання тієї чи іншої катастрофи.Крим.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
