На початку третього тисячоліття Київ, напевне, не так приємно вразив би французького президента Шарля де Голля. «Я бачив багато чудових парків у містах, але місто в парку я бачу вперше!», — захоплено вигукнув він, мандруючи нашою столицею після Другої світової війни. Нині київські зелені шати важко назвати містом-парком, та й замість зелених зон відпочинку з’являється дедалі більше нашвидкуруч зведених багатоповерхівок.

«Нині спостерігається небезпечна деградація природного довкілля в містах та інших населених пунктах, що пов’язано із масовим знищенням зелених насаджень й зменшенням розмірів зелених зон, таких, як парки, лісопарки, рекреаційні зони та інше. Це призводить до руйнування природних екосистем та погіршення умов проживання громадян, зокрема втрати населеними пунктами комфортності та створення умов для підвищення захворюваності населення», — переконані народні депутати Юрій Костенко та Іван Заєць. Вони запропонували законопроект «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва».

На переконання парламентаріїв, безпосередніми причинами цього є масштабні зловживання під час забудови територій, зокрема через недосконалість чинного законодавства в частині захисту, утримання й відновлення зелених насаджень та нерозвиненість правової бази для забезпечення сталого (екологічно збалансованого) розвитку міст та інших населених пунктів країни.

«Як свідчить практика, особливо загрозлива ситуація із масовим хижацьким видаленням зелених насаджень склалася в м. Києві, що спричиняє згубні наслідки для природного середовища, санітарно-гігієнічних і рекреаційних умов та якості життя громадян в столиці держави, а також стану здоров’я населення та його естетичного виховання», — йдеться в пояснювальній записці до депутатського законопроекту.

Документ передбачає мораторій строком на п’ять років на видалення зелених насаджень в найважливіших об’єктах зеленого благоустрою столиці Києва (сквери, ботанічні сади, парки, лісопарки, рекреаційні зони, міські ліси, приміська зелена зона; зелені насадження прибудинкових територій; урочища зі стрімкими схилами; берегозахисні ділянки та водоохоронні зони; острови та схили Дніпра).

У разі прийняття законопроекту Кабінет Міністрів України має розробити комплексний і систематизуючий закон про зелені насадження міст та інших населених пунктів, що базуватиметься на засадах екологічної збалансованості відповідно до концепції сталого розвитку населених пунктів, ухваленої постановою Верховної Ради ще десять років тому.

На жаль, діюче законодавство, зазначають автори законопроекту, недостатньо врегульовує питання щодо захисту зелених насаджень міст й інших населених пунктів та не запобігає масовим проявам знищення зелених насаджень, що повсюдно спостерігаються нині, насамперед у Києві. Крім того, реалізація цього закону не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету країни.

Прийняття проекту закону України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва»

— покращить санітарно-гігієнічні й рекреаційні умови;

— підвищить якість життя громадян у столиці, а після розробки Кабінетом Міністрів відповідного проекту закону про зелені насадження та його прийняття Верховною Радою — і в інших містах.

Фахівці головного науково-експертного управління переконані, що проект доцільно прийняти за основу, однак з урахуванням зауважень та пропозицій. Оскільки, скажімо, проблема збереження зелених насаджень існує в усіх населених пунктах України, то вирішення на законодавчому рівні має стосуватися не тільки Києва.

З другого боку, зважаючи на особливо загрозливу ситуацію із масовим видаленням зелених насаджень у столиці, головне управління не виключає можливості встановлення мораторію на видалення зелених насаджень у Києві до врегулювання цих питань на законодавчому рівні, як це було зроблено, наприклад, стосовно проведення суцільних вирубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону.

На думку ГНЕУ, термін дії мораторію доцільніше прив’язати до прийняття відповідних законів, спрямованих на посилення правової охорони зелених насаджень у містах та інших населених пунктах. У статті 3 законопроекту доцільно чіткіше визначити організаційно-правовий механізм вибіркового видалення окремих зелених насаджень (підстави, хто приймає рішення і т. д.).