Бізнес-структури ведуть жорстку боротьбу, і від цієї війни страждають інтереси держави

Для будь-якої держави першочерговим завданням є захист стратегічно важливих підприємств. На сьогодні це не тільки об’єкти військово-промислового комплексу. В сучасному світі тільки ті країни, що мають енергетичний потенціал, можуть почуватися впевненими в завтрашньому дні. Україна з її могутньою енергетичною галуззю цілком спокійно могла б дивитися в майбутнє, якби не постійні чвари і скандали навколо енергогенеруючих підприємств. Бізнес-структури ведуть жорстку боротьбу за кожен об’єкт, і від цієї війни страждають інтереси держави, деякі структури якої найчастіше грають у дивні ігри. Це можна спостерігати по ситуації, що відбувається навколо ВАТ «Дніпроенерго», де приватні компанії всупереч судовим рішенням продовжують утримувати контроль над державним підприємством, тим самим завдаючи «Дніпроенерго» і бюджету країни непоправної шкоди.

Поки що державі вдалося юридично, але аж ніяк не фактично, встановити контроль над ВАТ «Дніпроенерго», визнавши додаткову емісію акцій компанії незаконною. Про історію конфлікту «Голос України» писав уже неодноразово, новий виток у ній — це прийняття Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) постанови, що підтверджує факт втрати реєстру акцій енергогенеруючої компанії ВАТ «Дніпроенерго». На думку деяких експертів, це рішення Держкомісії створює вигідні передумови для подальшого відведення стратегічного енергоактиву в розпорядження приватного бізнесу.

«Тепер покладені на філію «Промінвестбанку» в Запоріжжі повноваження щодо відновлення реєстру дадуть змогу задовольнити лобі менеджменту «ДТЕК» шляхом створення дублюючого реєстру «Дніпроенерго», з наступним внесенням до нього даних про реєстрацію за двома афільованими до корпорації компаніями — ВАТ «Павлоградвугілля» і ВАТ Шахта «Комсомолець Донбасу». Відтак, у їхньому активі може опинитися більш як 35% акцій «Дніпроенерго». А ціна бездіяльності держави в цьому випадку — скорочення частки України з 75% до 50%+1 акція», — вважає В’ячеслав Бутко, керівник економічних програм «Центру досліджень корпоративних відносин». На думку експерта, усе на цей момент має такий вигляд, що поверненню «Дніпроенерго» під контроль держави активно перешкоджає той самий державний орган.

Ще один експерт в енергетичній галузі, Дмитро Мусієнко, зазначає, що Держкомісії дозволено визнавати втрату тільки за підсумками перевірки реєстратора, який здійснює ведення реєстру. «А згадану постанову було прийнято без проведення відповідного «тесту» на наявність або втрату системи реєстру ВАТ «Дніпроенерго» в його реєстратора ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз», — підкреслює співрозмовник «Голосу України». «Як відомо, досі остаточно встановити контроль над «Дніпроенерго» донбаській корпорації не вдавалося саме завдяки законодавчо чітко обґрунтованій позиції «Укрнафтогазу», що відмовляється реєструвати акції додаткової емісії ВАТ за афільованими до «ДТЕК» компаніями. Правота компанії-реєстратора при цьому незаперечна — відповідно до розпорядження Верховного Суду України додаткову емісію «Дніпроенерго» визнано незаконною. Тобто, за фактом, сьогодні немає жодних підстав для закріплення акцій за структурними підрозділами «ДТЕК», — заявляє експерт. «Хотілося б нагадати державним органам, що тепер, після усунення головної перешкоди в особі «Укрнафтогазу», рейдерам не становитиме зусиль збільшити і закріпити свою владу на стратегічно важливому для країни підприємстві», —попереджає пан Мусієнко.

Глава Центру соціологічного дослідження «Софія» Андрій Єрмолаєв в інтерв’ю «Голосу України» заявив, що все, пов’язане з переглядом попередніх процесів акціонування і приватизації, є однією із форм переділу власності, в якому використовуються механізми держави. «Ми пройшли епоху бандитського капіталізму, потім була епоха так званої грабіжницької приватизації. А нині конкуренція між різними групами капіталів відбувається через такі специфічні технології, як перегляди підсумків приватизації шляхом, скажімо, розширення кола акціонерів». На думку експерта, проблема полягає в тому, що, з огляду на специфіку перших етапів реформ власності в Україні, зараз у кожнім випадку можна знайти або процедурні порушення, або порушення, пов’язані з «дірками» у законодавстві, або факти корупції і нечесної конкуренції під час проведення приватизаційних аукціонів.

Щодо теми «Дніпроенерго», то Андрій Єрмолаєв переконаний: вирішувати, хто в цьому конфлікті правий, а хто винуватий — справа складна. Потрібна точка відліку легітимізації капіталу і детінізація компаній, які й нині працюють через офшори та закриті рахунки. Інакше боротьба і переділ будуть у нас нескінченними».