У цьому переконаний народний депутат України Андрій Шевченко (БЮТ). Він подав до Верховної Ради законопроект «Про доступ до публічної інформації». У разі його прийняття, зазначив автор документа на вчорашній прес-конференції, суспільно значуща інформація стане нарешті доступною для громадськості. Адже те, що ми маємо на сьогодні, зі стандартами демократичної держави нічого спільного не має.

— На етапі становлення української держави, — заявив парламентарій, — проблема забезпечення прозорості в діяльності органів влади є однією з перешкод, які стоять на шляху демократичного розвитку нашої держави. Прикладів порушення або перешкоджання реалізації права на доступ до інформації сьогодні можна навести безліч: неправомірна відмова органів влади у наданні інформації через її віднесення до інформації з обмеженим доступом; незаконне застосування всіляких грифів обмеження доступу до інформації на кшталт «не для друку» і «для службового користування». А також ігнорування інформаційних запитів; перешкоди в отриманні громадянами локальних нормативно-правових актів місцевих органів влади, не кажучи вже про проекти таких актів; неналежне виконання органами влади вимоги оприлюднювати інформацію про свою діяльність (в тому числі через мережу Інтернет) тощо.

Причина цьому полягає у розмитості вже існуючих правових норм. Адже межу між публічною, приватною та конфіденційною інформацією чітко не встановлено. От і маємо, що часом державні служби на власний розсуд вирішують, яку інформацію надавати, а яку ні. Внесення змін до уже існуючих законів, зокрема Закону України «Про інформацію», Андрій Шевченко (на знімку) вважає значною втратою часу і сил. Адже за зміною основного документа мають піти слідом зміни до низки нормативно-правових актів в інформаційній сфері. Скільки піде на це часу, можна тільки гадати. Тож, переконаний депутат, тільки прийняття окремого процедурного закону про доступ до публічної інформації зможе розрубати цей гордіїв вузол. А саме: забезпечити реалізацію конституційного права громадян на доступ до публічної інформації, визначити виключні підстави обмеження інформації у доступі, встановити відповідальність за неправомірну відмову чи відстрочку надання даних і т. д.

За словами Мар’яни Демкової, заступника голови Центру політико-правових реформ, вперше у цьому законопроекті виписуються норми щодо безоплатного надання інформації за запитом. Виняток — відшкодування за ксерокопіювання документів обсягом понад 50 сторінок. Новий проект закону також передбачає п’ятиденний строк на отримання запитувачем відповіді. А за екстремальних умов інформацію має бути надано через 48 годин. До того ж автори документа прописали зобов’язання органів влади — обов’язково оприлюднювати інформацію про свою діяльність, у тому числі і через мережу Інтернет. Ще одне полегшення для журналістів — можливість робити офіційні усні запити.

До речі, питання доступу до публічної інформації законодавчо врегульовано у багатьох країнах світу. Зокрема, у США, Великій Британії, Латвії, Естонії, Болгарії та інших. Можливо, вже у найближчому майбутньому до їх них приєднається і Україна.

Вл. інф.