Незабаром із мисливцями та рибалками, які не бажають дотримуватися букви закону, боротимуться жорсткіше. Це стане можливим, якщо Верховна Рада ухвалить проект змін до Кодексу про адміністративні правопорушення стосовно посилення заходів боротьби з браконьєрством. Документ, авторами якого є народні депутати Олександр Голуб, Іван Заєць та Валерій Бевз, уже зареєстровано в апараті Верховної Ради.

Нині браконьєрство в Україні набуло загрозливих масштабів, йдеться у пояснювальній записці. Так, з 1991 по 2008 роки через це чисельність багатьох тварин (як от, приміром, козулі, лосі, дикі качки та гуси, кулики) скоротилася на 30—70 відсотків. Ведмедів поменшало вдвічі, а зубрів — утричі. Нечисті на руку рибалки щороку в прісних водоймах, Чорному та Азовському морях виловлюють 197 тисяч тонн риби, а це майже дорівнює промисловому вилову (близько 200 тисяч тонн на рік). Автори законопроекту наголошують: щороку природоохоронні служби затримують майже 9,5 тисячі порушників правил полювання, 96,5 тисячі незаконних ловців риби і майже 18 тисяч самовільних порубників лісу. А от розкривається лише один-два відсотки випадків браконьєрства. Серед причин — «низька щільність державних екологічних інспекторів (0,3—0,5 інспектора на район), що майже унеможливлює їх ефективну роботу».

Раніше значний вклад у боротьбу з браконьєрством вносили громадські мисливські, рибні та екологічні інспектори, які складали до 30 відсотків протоколів, йдеться далі у пояснювальній записці. Однак наприкінці 1980-х років вони були позбавлені права складати такі обвинувачувальні документи, тож державні природоохоронні служби залишилися без підтримки громадськості, а ефективність боротьби зі зловмисниками впала.

Автори законопроекту також звертають увагу на те, що часто стаття 85-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП), яка передбачає покарання для тих, хто виготовляє та збуває заборонені знаряддя добування об’єктів тваринного або рослинного світу, застосовується до осіб, які здійснюють ці види злочину одночасно. Тож у запропонованих змінах пропонується сполучник «та» замінити на «або».

Потребує вдосконалення і частина перша статті 225 КпАП, адже зараз вона не враховує, що в більшості випадків представники державних природоохоронних органів мають не лише відомчу, а й територіальну розмежованість. Так, працівники державних органів мисливського господарства здебільшого опікуються територіями мисливських господарств, працівники органів рибоохорони — водоймами загального користування. Отож випадки браконьєрства поза межами окресленої території часто залишаються безкарними. Такі обмеження, на думку авторів проекту змін, суттєво заважають державним природоохоронним службам та громадськості захищати природні багатства країни.

Завдяки запропонованим змінам:

 буде розширено повноваження державних природоохоронних установ;

 громадські інспектори отримають можливість складати протоколи за порушення в галузі охорони природи;

 казна поповнюватиметься за рахунок штрафів від додаткових складених протоколів;

 зменшиться кількість випадків браконьєрства, і як наслідок — покращиться екологічна ситуація.