Головний транспортник і зв’язківець країни манією величності точно не страждає. Але помічено його у пристрасті до арифметики. Недавно Йосип Вінський упав в екзальтацію від однієї цифри 770. На стільки відсотків, з’ясувалося, зросли економічні показники за період його мудрого керівництва галуззю.

Міністр усім своїм виглядом наче закликає щиро поділити з ним радість буття транспортників.

Я особисто поділяю. Особливо, коли парюся в розпеченому смердючому вагоні. Буквально серцем відчуваю турботу про себе, пасажира, котрий одержує послуги в кількості і якості, обернено пропорційним вартості квитків, які все дорожчають. Але хіба може міністр і його команда побачити за лісом дерева: 770 і край! Що їм пасажири, які впали в прострацію від провідника-хама або іншого чинуші, націленого лише на високу цифру.

Втім, про провідників не будемо — вони, часом, самі виступають хлопчиками для биття й цапами-відбувайлами. Вони — буфер між подорожуючим народом і начальством. «Б’ють» їх усі. Нерідко даремно.

У чому, скажіть, провина провідників вагона № 18, які кілька годин відбивали 26.07.08 р. атаки обурених пасажирів поїзда №222? А в тому, що їхали ошукані з дітьми в плацкартному, заплативши за місця в купейному. Цікаво, хто на столичному вокзалі виявиться «стрілочником»? Чи не працівники кас? А, може, і ніхто.

Як у ситуації, про яку повідав редакції Андрій Шинкаренко із Кривого Рогу. Він транзитом їхав із Трускавця додому. Залишив речі в автоматичній камері. Її номер, код запам’ятав як міністр — щасливі 770. Тільки Андрій не так відчув екзальтації. Він і досі в прострації — сумка його з речами, грошима й документами з камери схову № 57 зникла. Чи то магнітні бурі, чи то нечиста сила орудують на вокзалі «Київ-Пасажирський» — там не знають. Ні обікраденому, ні мені нічого путнього не сказали. Спочатку накинулися на хлопця, обвинувативши його в безпам’ятності, змові з подільниками. Міліція настійно просила «змотувати вудки» і першу заяву про пропажу... загубила.

Через дві доби інкасація автоматичних камер підтвердила: Шинкаренко нічого не переплутав.

Хто відповість за таку автоматичну несхоронність? Хто відшкодує збиток пасажирові, котрий довірив (не безплатно!) свою сумку дурневі-автомату?

Ці запитання адресуємо міністрові транспорту і зв’язку Йосипу Вінському.

Мільйони прибутку — це добре. Для транспортників і країни загалом. А сотні загублених кревних з вини недбалих і безвідповідальних? Непорядно з боку мільйонерів.

Знайдіть за лісом дерева, вимагають потерпілі.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.