Минулий тиждень пройшов на тлі тривання підтоплень у західних областях, з котрими, як і раніше, бореться вся країна. Інакше не можна — розсьорбувати доводиться всім. Та й президентські вибори не за горами. Навіть народних обранців лихо мало не в єдиному пориві підхльоснуло залишити місця літнього відпочинку. Вони, виявивши неймовірну працездатність, зібралися в сесійній залі, проголосували за зміни до Держбюджету і внесли таким чином фінансову ясність у ліквідацію наслідків стихії.
Хоч як сумно, але, найімовірніше, ці добрі наміри ще більше розкрутять маховик інфляції. А фінансова ясність у реальному житті — вона зазвичай не така, як на папері. Люди, котрі ще недавно брали в облогу ощадбанки, бажаючи відвоювати
«Юлину тисячу» за згорілі вклади, кинулися штурмувати поштові відділення, сподіваючись отримати компенсацію за заподіяні великою водою матеріальні збитки. Скривджених у другому випадку, буде, схоже, не менше, ніж у першому. До речі, останнім часом вкладникам зовсім перестали платити.Тепер питання, котре турбує фермерів і керівників потерпілих господарств: як компенсуватимуть збитки аграріям від стихійного лиха. Якщо однаково на гектар — то й зловживань менше. Але якщо по справедливості — посіяти, скажімо, гектар цукрових буряків, дотримуючись агротехнологій, коштує майже 4 тисячі гривень, у три-чотири рази дорожче, ніж гектар колосових. І правильніше було б платити за витратні буряки більше, а за зернові — менше. Хоча, з другого боку: витрати витратами, а як же втрачена вигода? Але, якщо дивитися в корінь проблеми, за змиті водою посіви мав би розплачуватися не бюджет, а страховий ринок. Тільки от розрекламоване страхування сільгоспкультур знову не спрацювало. І хто, якщо розібратися, компенсує збитки аграріям у центрі України? Під капустою і морквою цього року площі
«розрослися» мало не до рекордних розмірів. Просто тутешні фермери «купилися» на високі торішні ціни на ці овочі. Тоді влітку за них можна було вторгувати 4 і навіть 5 гривень за кілограм. Сьогодні з поля вітамінну продукцію оптовики найчастіше не беруть і по 40 — 60 копійок. А до Києва капуста доходить по 1,5 гривні за кілограм. Схоже, значна частина врожаю піде під плуг...А тепер увага — УРА! Уряд списав торішній борг у 120 мільйонів гривень, виданих як допомогу господарствам, що постраждали від посухи. Точніше, списали 116,4 млн. Решту сумлінні агровиробники (знайшлися й такі!) повернули. Звідси запитання в тему: ну хто, якщо розумний, віддає борги державі?
Ще одна, на жаль, нерадісна новина. Минулої середи сира нафта на світових ринках знову пішла дорожчати. Це зростання цін поховало надії вітчизняних автолюбителів поїздити хоч на трохи дешевшому паливі. Щоправда, у липні ціни на нафту хоча й дали зворотний хід, але на заправках це зниження виявилося непомітним. Звичайно на два останніх літніх місяці припадають пікові витрати палива. Цей факт дає нові стимули до зростання цін. До того ж з 1 серпня ставка експортного мита на російську нафту піднялася за тонну з 398,1 до рекордних 495,9 долара.
Минулий тиждень ознаменувався появою в супермаркетах курячих окорочків за
«соціальною ціною» 12 гривень 95 копійок, які народ уже встиг охрестити «Юлиними ніжками». Переважно їх можна побачити в столиці, у регіони вони — таке враження — доходять важко. Але в Держрезерві обіцяють їхню появу у найвіддаленіших куточках нашої Батьківщини. Що ж, гарна спроба стабілізувати галопуючі ціни на м’ясному ринку. Але чомусь, як на мене, особливого попиту альтернативний продукт не матиме. Не знаю, який там у тих ніжок запах — по телевізору не чутно. Але те, що показували в ящиках із блакитних екранів, хай дарує мені керівник Держрезерву пан Поживанов, не те, що їсти не хочеться, — від самої думки верне. Либонь, на це й була розрахована реклама соціальних окорочків: викинути на прилавки, не створюючи ажіотажу. Адже дешевий цукор, яким свого часу Держрезерв намагався гасити стрибок цін на аналогічний продукт, покупці «розметали». Чому? Просто альтернатива за якістю мало чим відрізнялася від солодких кристалів, що подорожчали. А тут...З 2 серпня залізничні квитки в Україні планово зросли в ціні на 5 відсотків. Відповідне подорожчання передбачене наказом Міністерства транспорту і зв’язку. Там стверджують, що внутрішні пасажироперевезення в країні залишаються збитковими. Але для справжніх курортників хіба це завада? У Криму їх число хоч і зменшилося порівняно з минулим сезоном на 2,7 відсотка, але цифра вражає: у відпускний період півострів уже відвідало 3 мільйони чоловік. А в Міністерстві курортів і туризму автономії обіцяють до кінця року 6 мільйонів відпочивальників. Тож для тих, хто не відгуляв свою відпустку, є можливість побувати в цьому райському куточку і підкоригувати статистику.
Гарна все-таки ця пора року — літо, попри все сказане вище!
Мал. Миколи КАПУСТИ.
