25 червня 2014 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася науково-практична конференція на тему «Конституційна реформа в Україні: загальнонаціональний проект єднання», присвячена відзначенню 18-ї річниці Конституції України. У заході взяли участь народні депутати, представники апарату Верховної Ради України, відомі науковці.
Відкриваючи конференцію, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко (на знімку) відзначив важливість об’єднання політичних сил, громадськості та професійної юридичної спільноти щодо визначення напрямів конституційної реформи в контексті загальнонаціонального єднання, наголосив на актуальних проблемах децентралізації влади в Україні, національної самоідентифікації української нації, захисту прав людини під час збройних конфліктів. Презентуючи учасникам заходу підготовлене в Інституті науково-практичне видання «Конституція — правне обличчя всієї країни (нереалізовані сторінки сучасного українського конституційного процесу)» (на знімку), Олександр Копиленко наголосив, що це результат консолідованих зусиль науковців, політиків, громадських діячів. У виданні численні оригінальні проекти конституційних актів, розроблені за роки незалежності України, представлено в контексті спроби відобразити зв’язок історії конституціоналізму з сучасним конституційним процесом. В основу ж вибору назви взято цитату зі статті «Голос в справі конституції У.Н.Р.», що була опублікована в газеті «Вперед» 30 жовтня 1920 року, а нині увійшла до оприлюдненої Інститутом збірки «Почуття права (Законотворчість і законодавчий процес часів Української революції 1917—1921 років)». Загальні ідеї та пропозиції, представлені в збірці, є джерелом збагачення конституційної думки та пошуку ефективних рішень щодо конституційних перетворень, які б відповідали сподіванням переважної більшості громадян України.
Першочерговим завданням конституційних змін народний депутат України, академік НАПрН України Віталій Журавський визначив відновлення в суспільстві довіри до держави, забезпечення її суспільної легітимації, налагодження партнерських зв’язків між суспільством і державою, що має лежати в основі конституційної реформи.
Заступник керівника апарату Верховної Ради України Юрій Ясенчук наголосив на тому,
що конституційна реформа має бути спрямована на визначення правового статусу держави в принципово нових умовах — підвищення політичної зрілості суспільства, становлення українського народу як політично сформованої нації.
Керівник Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України Василь Борденюк значну увагу приділив питанням ролі та значення Конституції України як акту реалізації Верховною Радою України установчої функції народу, проблемам правового нігілізму та виконання законів, доцільності вдосконалення інституту права законодавчої ініціативи, ефективності діяльності законодавчого органу, висловив пропозиції щодо можливих шляхів децентралізації влади в Україні та перспектив розвитку місцевого самоврядування.
У контексті аналізу актуальних проблем конституційної реформи в Україні завідувачка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Наталія Оніщенко звернула увагу на доцільність посилення конституційних гарантій національного суверенітету та територіальної цілісності України, вдосконалення інституту парламентського контролю, судової системи та засад здійснення правосуддя.
Учасники конференції обмінялися думками щодо найбільш гострих проблем конституційного розвитку в контексті нових суспільних запитів, зумовлених громадсько-політичною активністю та процесом становлення українського народу як політичної нації, завдань конституційної реформи щодо зміцнення конституційного правопорядку з урахуванням національного вибору та стратегічних пріоритетів цивілізаційного розвитку України, визначення конституційних основ національної економічної системи, громадянського суспільства, вдосконалення засад народовладдя, системи прав і свобод людини та посилення їх конституційних гарантій, оптимізації конституційної моделі здійснення державної влади, подальших шляхів розвитку правової системи на засадах верховенства права.
Обговорювалися питання правової ідеології української держави, розвитку інституту конституційної відповідальності, розширення доступу громадян до законо
творчого процесу, доцільності вдосконалення конституційного формату засад зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду тощо.
Під час заходу учасники обмінялися думками щодо важливості опрацювання як загальних концептуальних підходів конституційної реформи, так і формулювання окремих положень Основного Закону.
Висловлювалися пропозиції та рекомендації щодо можливих конституційних змін.
