Верховна Рада ухвалила зміни до закону про держбюджет.На подолання наслідків повені виділено більше 5 млрд. гривень

Проте електронна система голосування «Рада» працювала в звичному режимі, а парламентську трибуну вже реконструйовано. Зареєструвався 441 депутат. На порядку денному два питання — проект закону про затвердження указу Президента про оголошення постраждалих від повені територій зонами надзвичайної екологічної ситуації та ухвалення закону про зміни до держбюджету-2008 та інших законодавчих актів для виділення додаткових коштів постраждалим територіям.

Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк на початку засідання наголосив, що в Україні відбулася катастрофа, внаслідок якої є людські жертви і завдано істотних руйнувань. Депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих під час повені. Незважаючи на те, що ситуація є неординарною, глава парламенту звернувся до колег з проханням із розумінням поставитися до стану сесійної зали і розгляду запланованих питань, запропонувавши їх обговорити та ухвалити за скороченою процедурою. Цю пропозицію підтримали 397 депутатів.

Міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра, доповідаючи указ Президента, наголосив: біда, яка прийшла у шість регіонів України, повинна об’єднати всіх, незалежно від ідеологічних поглядів. Адже таких паводків не було за останні 200 років. Міністр також наголосив, що і після оголошення постраждалих територій зонами надзвичайної екологічної ситуації на них діятимуть Конституція і закони України без будь-яких обмежень.

Під час виступів від фракцій лідер фракції «НУ—НС» В’ячеслав Кириленко відзначив роботу Міністерства надзвичайних ситуацій, яке, незважаючи на нестачу коштів і техніки, працює над ліквідацією наслідків стихії. Політик сказав, що Україна повинна винести уроки з цього лиха — затвердити протипаводкові заходи, налагодити систему взаємодії всіх органів влади у надзвичайних ситуаціях.

Лідер блоку Володимир Литвин застеріг від того, щоб позачергова сесія парламенту не перетворилася на демонстрацію, хто більше любить народ. За його словами, повинна бути серйозна розмова не про наслідки, а про причини трагедії. І треба не приймати нові програми, а принаймні виконувати ті, які вже є, але не фінансуються. В. Литвин закликав ухвалити узгоджений законопроект бюджетних змін і передати кошти безпосередньо на місця, а не розподіляти з Києва, а також створити парламентську комісію для контролю використання коштів на ліквідацію наслідків стихії, щоб ці гроші не використали на вибори.

Лідер фракції Компартії Петро Симоненко заявив, що комуністи проголосують за підтримання президентського указу для виділення коштів постраждалим територіям. Однак запропонував розглянути питання про висловлення недовіри міністру з питань надзвичайних ситуацій через неналежну роботу з попередження та подолання наслідків стихії.

Виступаючи від Партії регіонів, Олександр Лавринович закликав депутатів продемонструвати, наскільки вони можуть бути єдині задля порятунку людей, адже у сесійній залі їх зібрала біда. Парламентарій запевнив, що регіонали підтримають указ Президента і пропонують ще низку кроків для подолання наслідків стихії.

Микола Томенко (БЮТ) закликав, щоб у сесійній залі не було ані політизації, ані партизації лиха, яке сталося. І щоб депутати пішли з парламенту лише після того, як буде ухвалено закон про зміни до держбюджету. Депутат також запропонував перерахувати тижневий заробіток народних обранців на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Глава парламенту Арсеній Яценюк, підсумовуючи дискусію, заявив: «Здається, що в парламенті є чітка консолідована позиція, а не політиканство». Голова Верховної Ради запропонував протокольний додаток до закону про затвердження указу Президента: щоб Верховна Рада раз на квартал заслуховувала інформацію уряду про подолання наслідків катастрофи. Зрештою, за затвердження президентського указу проголосували 439 депутатів.

Під час розгляду змін до закону про держбюджет України на 2008 рік на розгляд парламенту було винесено три законопроекти: президентський, урядовий, а також в авторстві депутата-регіонала Олександра Пеклушенка. Основні відмінності законопроектів полягали не лише у сумі коштів, які передбачалося виділити на подолання наслідків стихії (Президент пропонував 4,09 млрд. грн., уряд — близько 3 млрд. грн.), а й у тому, де взяти гроші. Президент пропонував із додаткових 30 мільярдів гривень, про які вже відрапортував уряд, а Прем’єр-міністр — за рахунок збільшення акцизних зборів на алкоголь і тютюн. О. Пеклушенко наполягав, щоб кошти не розподілялися з Києва, а одразу спрямовували в регіони. 440 парламентаріїв проголосували за підтримку в першому читанні президентського законопроекту про внесення змін до держбюджету. У роботі парламенту було оголошено перерву для проведення засідання бюджетного комітету та врахування позицій фракцій.

***

Після доопрацювання Бюджетним комітетом законопроект зазнав суттєвих змін: для ліквідації наслідків стихійного лиха було запропоновано виділити 5,8 мільярда гривень. Зокрема, збільшити до 2 млрд. грн. субвенції регіонам, до 1,6 млрд. — розмір резервного фонду, 1,4 млрд. направити до аграрного фонду на здешевлення кредитів. Спірними залишалися питання щодо розпорядників бюджетних коштів — Мінекономіки чи органи місцевої влади, а також надання державних гарантій під кредити сільгоспвиробникам. Уряд вважав, що розпорядником має бути Мінекономіки, але за цю пропозицію проголосувало лише 199 депутатів, отож кошти спрямовуватимуться безпосередньо в регіони. Не знайшла підтримки і пропозиція щодо державних гарантій. А за проект змін до державного кошторису в цілому депутати проголосували майже одностайно — 441 «за». Прийнято також закон про збільшення акцизного збору на тютюнові вироби (381 «за» ) — це буде ще одним джерелом для наповнення державної скарбниці.

Юліана ШЕВЧУК.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Парламент зумів об’єднатися

Олександр Кузьмук (Партія регіонів):

«Нинішній день у парламенті нагадав мені слова поета: «Хто ми на батьківській землі, такі однакові і різні, згуртовані в години грізні, роз’єднані у мирні дні?». Останнє — саме те, що треба змінювати. Для Партії регіонів головне не те, хто автор законопроекту про виділення коштів на ліквідацію наслідків паводків, а щоб був узгоджений законопроект, спільна думка і уряду, і Президента, і опозиції. Для нас істотно — джерела, звідки брати кошти, як їх заробити. Друге — чіткий адресний розподіл, третє — контроль».

«Уряд запропонував спочатку акумулювати кошти в резервному фонді, а коли буде визначено калькуляцію, їх перерозподілять по кожному населеному пункту для ведення відновлювальних робіт. «НУ—НС» і Партія регіонів чомусь активно пропагують, щоб уже сьогодні перерозподіляти кошти по населених пунктах, ще не знаючи реальних збитків і необхідних сум. В який спосіб тоді розподіляти? Який голова ОДА чи яка область більше подобається тому чи іншому депутатові? Треба знайти серйозний компроміс».

Руслан Князевич («НУ—НС»):

«Враховуючи нинішню ситуацію в Західній Україні, кожен день втрачати було б гріхом. Це і стало причиною того, що бачимо майже нездійсненне — сесійна зала майже заповнена. Це свідчить: люди справді щиро хочуть прийти на допомогу постраждалим. Різниця лише в одному — хтось хоче виділити більше, хтось — менше, але це через те, що фактичних розрахунків зараз нема, є лише попередні. А точно розрахувати кошти можна буде лише тоді, коли будуть дані по кожному господарству, по кожному подвір’ю, що сталося насправді. А зараз ідеться лише про аванс».

«Так історично склалося, що біда об’єднує людей і заставляє забути про образи і кривди. Але ця біда повинна об’єднувати не лише парламентаріїв, а змусити в першу чергу Президента, Голову Верховної Ради та уряду сісти за стіл і виробити стратегію. Не обов’язково було і скликати Верховну Раду — бо самі втрьох не можуть дати ради. У таких ситуаціях має бути рішення просте — парламент повинен дати надзвичайні повноваження Кабінету Міністрів, у ці повноваження не втручатися, але періодично заслуховувати хід виконання».

«Парламент зумів об’єднатися перед людською бідою, а президентська і прем’єрська команди — ніяк. Хоча у парламенті різні політичні сили, а це люди однієї команди. І здавалося б, саме їм у тяжку хвилину потрібно було продемонструвати чітку єдину позицію. Якби це було — скоріше об’єднався б і парламент. Усі проблеми від того, що не знаходять спільної мови найвищі посадовці».