Що робити, якщо до вашого курника внадився лис? Ви наполегливо доглядаєте за курми, годуєте на заріз, а тільки-но вони стають кондиційними — рудий тут як тут.

Щось подібне відбувається з успішними організаціями, у яких серед білого дня «крадуть» кадри. Переманюють, тобто. Відповідальності за це не передбачено — бізнес і мораль часто несумісні. Лиса можна віднадити, лише надавши своїм спецам більше благ.

Їх чимало, наприклад, у відомому далеко за межами країни ВАТ «Український науково-дослідний і проектний інститут сталевих конструкцій ім. В. Шимановського». Скажімо, молоді фахівці, які щойно влаштувалися на роботу, одержують тут щомісяця від 350 до 1000 доларів. Межі заробітків немає: є віддача — буде винагорода.

— Але щоб отримати грамотного інженера І категорії, треба щонайменше п’ять років, головного інженера проекту — всі вісім, — каже голова правління доктор наук, професор Олександр Шимановський. — Інститут наш — це 20 відділів, майже 100 груп проектувальників, зокрема спеціалізованих, єдиних в Україні за профілем роботи.

Крім того, у ВАТ трудиться 22 доктори й кандидати наук, успішно функціонує аспірантура. Одне слово, професійний і науковий потенціал ще той. На нього і зазіхнув «лис» — один з операторів стільникового зв’язку.

...Минулої зими в інституті з’явилося розпорядження: не пускати таких-то співробітників фірми такої-то без узгодження з начальством.

З’ясувалося, йшлося про чотири колишні «мізки» ВАТ, які приходили до рідного колись колективу з єдиною метою вербування.

— Самі вони у зв’язківців займаються, як правило, бюрократичною роботою, отже, зупинилися у творчому й науковому розвитку, — нарікає Олександр Віталійович. — А були ж висококласними фахівцями. На їхню підготовку, до речі, інститут витратив десятки тисяч гривень.

На двадцять листів, відправлених Президенту, Шимановський одержав делікатну відписку: у всіх, мовляв, кадрові проблеми, від усіх ідуть, і наше з вами завдання «створювати такі виробничі умови, які б запобігали або зменшували плинність кадрів».

Адже правильно! Ви готуйте потрібних мені професіоналів, а я «куплю» їх зайвою сотнею доларів і обіцянками забезпечити їх манною небесною у вигляді квартири, машини тощо. А чи посиплеться та манна — питання. Головне — заманити «курку».

На пропозицію проектантів спільно готувати фахівців для спорудження об’єктів зв’язку, оператор скромно промовчав. Готувати — невигідно, але забезпечити будівельну галузь кадрами — актуально як ніколи. Набігами на «курятники» проблему не розв’язати.

Про це, зокрема, недавно йшлося на спільному засіданні колегій Міністерства освіти і науки та Міністерства регіонального розвитку і будівництва. На ньому запропонували задіяти в майбутньому капітал приватних фірм для підготовки фахівців-будівельників. Давно пора. Щорічно із 80 тисяч випускників на державні й комунальні об’єкти йде лише кожен п’ятий. Інші — на приватних підприємствах, які жодної копійки не вклали в навчання. Ви будуєте — зробіть свій внесок, щоб одержати грамотного інженера. А затим виховуйте його для себе, не зазираючи в сусідні «курники».