На Тернопільщині рівень безробіття, хоча і залишається одним з найвищих в Україні, але потрохи спадає. Порівняно з липнем минулого року у службі зайнятості області зареєстровано зниження на 16 відсотків кількості незайнятих громадян. За її сприяння створено понад сім тисяч нових робочих місць, в тому числі самими вчорашніми безробітними. Водночас є райони, де кількість непрацюючих жахає. У Кременецькому районі на одне робоче місце претендує 54 особи, у Борщівському —- 32, Гусятинському — 17.
Рівень безробіття в області був би значно вищим, якби не масштабна трудова міграція. Тернополяни давно освоїли близьке і далеке зарубіжжя, влаштується добре: один тягне за собою родину, сусідів. Є села, де на заробітках більше третини населення. Натомість трудові ресурси області невпинно старіють. І не дивно: молодь не погоджується працювати за зарплату, нижчу середньомісячної в області, яка, у свою чергу, є найнижчою в Україні. А такі вакансії становлять понад 90 відсотків із пропонованих. Дедалі гостріше відчувається дефіцит кваліфікованих робітників, водночас вже кілька років спостерігається
«перевиробництво» фахівців з вищою освітою. Скажімо, навантаження на одне місце бухгалтера — понад сто осіб. Не сприяє зайнятості «тіньова» економіка, а вона на Тернопільщині значна. За приблизними підрахунками, у «тіні» працює майже сто тисяч чоловік. Тож у безробіття є дві сторони медалі, хоча висновок один: щоб не вимивалися трудові ресурси, українські роботодавці мають платити більше, інакше процеси на ринку праці можуть стати незворотними.