Читали про художника Григорія Мацегору, якого виключили із спілки художників. Істинних митців, не асфальтових, у нас не густо, тому шкода майстра. Чи пише він зараз? Як йому живеться без спілки? До речі, ми аж геть не палаємо вступати колись до неї. Ми праві?

Група студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Київ.

Справа ваша, добродії. Як вважає професор із Запоріжжя Андрій Ткаченко, художнику не потрібна спілка, «яка знищує таланти», скрізь нашпигована пристосуванцями, заздрісниками, бездарями. Мацегора — талант від Бога. Він з тих, хто не мовчить, бачачи безлад і зловживання у регіональній організації НСХУ. За що, вважаю, і був з неї виключений. Нині скарга майстра фундаментального живопису в Європейському суді. Сподіваюсь, автор 15 персональних виставок дочекається справедливого рішення. А поки що він, незломлений, активно працює (на знімку). Майстерню у нього відібрали, та було б бажання — місце для станка знайдеться. Художник готується до чергової виставки в столиці. Його мрія — установити вітряк-млин на малій батьківщині, у селі Мотузівка, що на Харківщині. Макет уже діє...

Фото автора.