Битва уславила Полтаву — Полтава увічнює битву

Перший музей Полтавської битви з ініціативи викладача Полтавського кадетського корпусу Івана Павловського було відкрито 1909 року. Він існував до 1918 року. Потім його роботу відновили лише в 1950 році. Нині це Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», що входить до Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО. Він включений до Всесвітнього туристичного маршруту. Завдяки тісній співпраці полтавців із Товариством військової історії Стокгольма отримано рідкісні експонати, карти і доступ до шведських архівів. Планується реставрація започаткованого І. Павловським першого музею битви (це приміщення нині належить Українській православній церкві).

Головний об’єкт реставрації

Серед історичних пам’яток оргкомітет із відзначення 300-річчя Полтавської битви визначив головним об’єктом реставраційних робіт братську могилу російських воїнів, що на території заповідника «Поле Полтавської битви». Його важливість, за словами Олександра Козуба, обумовлюється передусім обсягом і кошторисною вартістю. Тут роботи вже розпочалися. Замовник — управління капітального будівництва міськвиконкому, а виконавець — одне з будівельних підприємств міста. Замовлено оздоблювальні елементи із каменю. Капличку апостолів Петра і Павла, що всередині насипного кургану, не відновлюватимуть. Вона добре збереглася як фундамент всієї споруди. Реставрації підлягає дренажно-каналізаційна система, архітектурні елементи тощо. Реставратори поки що не мають спільної думки щодо озеленення кургану: його або засіють травою, або вкриють рулонним газоном — як футбольне поле. Це дешево, але недовговічно.

Тутешні редути —унікальні

З`ясувалося, фортифікаційні споруди, які збереглися в Полтаві з тих часів, унікальні для всієї Європи. Ідеться про редути. Таких більше ніде не побачиш. Коштом міського бюджету буде реставровано діючі та відновлено ті редути, що не збереглися. Для зручності відвідувачів до фортифікаційних споруд прокладуть пішохідні доріжки, буде облаштовано територію.

Сьогодні ми не уявляємо, якою триста років тому була фортеця Полтави, що її так і не змогла захопити під час облоги шведська армія. Це укріплення розташовувалося на узвишші, реставратори відновлять Чатовий бастіон, який колись охороняв підступи до фортеці. Отже, стара оборонна система Полтави буде відроджена в комплексі найголовніших фортифікаційних споруд, які мають привабити туристів.

Оскільки Полтава увійшла до Всесвітнього туристичного маршруту, міська влада опікується створенням для гостей міста найкращих умов. На підготовку до відзначення 300-річчя битви міський бюджет виділив близько 8 млн. грн. Але це лише початок, заявив Олександр Козуб. Крім фінансування благоустрою та відновлення історичних місць, частина коштів буде витрачена на придбання трьох комплектів військової уніформи армій, які брали участь у Полтавській битві. Це козаки, шведи та росіяни. Згодом на кожну річницю битви в Полтаві відбуватиметься театралізований показ цієї історичної події для туристів і мешканців Полтави.

Куди дівати туристів?

Нині найбільша проблема для туристів у Полтаві — брак готельних номерів. Приїжджих, згідно з міськими стандартами, Полтава забезпечує готельними номерами наполовину. А як центр міжнародного туризму — лише на 15 відсотків. Нині без попереднього замовлення у полтавських готелях поселитися фактично неможливо. Щоправда, до кінця першого кварталу наступного року, за словами Олександра Козуба, передбачається введення в дію трьох готелів. Але темпи робіт, як і кількість майбутніх номерів, міську владу не влаштовують. Через рік Полтаву очікує значний наплив туристів. Для їх розміщення планують використати вільні влітку студентські гуртожитки. Крім того, міськрада розглядає можливість створення дешевих кемпінгових містечок для прийому автотуристів.

Хто за все це платитиме?

Нестача коштів — вічна проблема будь-якої влади. Полтава — не виняток. Свято потребує грошей. А хто їх дасть?

Міський бюджет уже виділив кошти. До кінця року ще виділить певну суму. Скільки — ще невідомо. В облдержадміністрації, давно отримавши із запланованих 9 млн. грн. 1,7 мільйона, за словами Олександра Козуба, і досі не визначили ні об’єктів фінансування, ні самих грошей не розподілили. Від Росії та Швеції поки що теж не надійшло ні копійки. Отож місту за чиюсь давню славу сповна платити доводиться тепер. До фінансування проекту досить активно залучаються інвестори. До міськради надходить чимало пропозицій від представників влади та ділових кіл Дніпропетровська, Запоріжжя, Харкова. Допомогу пропонують не лише для відзначення Полтавської битви, й на перспективу. Адже попереду Євро-2012. Полтава — резервне місто для прийому армії вболівальників з усієї Європи. А їх цікавить не лише футбол, а й цікава культурно-розважальна програма. До цього треба готуватися вже тепер. От міськрада й намагається використати загальнодержавні заходи в інтересах розвитку всієї полтавської громади. Як це вдасться — покаже час.

Полтава.