У Миронівському районі, що на Київщині, працівники МНС області інспектували поля та зерносховища на предмет захисту врожаю від вогню. Цього разу в поле зору перевіряльників потрапило СТОВ «Агросвіт». Зерновий лан нинішнього року вродив тут щедро. Ячмінь по 51 центнеру з гектара, пшениця — прогнозують за 60 ц/га, що значно більше, ніж минулого засушливого року.

Виявилося, і у плані пожежної охорони тут, як кажуть, також усе гаразд. Жнивують на імпортних «Клаасах». Це не те, що пожежонебезпечна 20-річна «Нива» без іскрогасника і з підтікаючим мастилом, механізми там від тертя нагріваються. Та й у переліку вогнеборців це господарство значиться серед «співпрацюючих». Начальник пожежно-сторожевої охорони СТОВ «Агросвіт» Дмитро Парфенюк стверджує, що постійно проводить з трударями ланів та ферм профілактичну роботу. Слідкує за тим, щоб кожна машина та комбайн, особливо ті, що працюють нині у полі, були укомплектовані лопатою та вогнегасником, розказує, як правильно користуватися засобами гасіння, інструктує, що при загорянні треба насамперед зателефонувати за номером 01, а вже потім повідомляти керівників господарства, знайомить працівників з відповідною літературою. Він переконує, що такі інструктажі проходять раз на три місяці. Окрім цього, начальник ПСО стежить, щоб у цехах, на зерносховищі висіли наглядні агітації, а обабіч поля були розставлені таблички: «Не курити!». Цьогоріч їх у господарстві виставили 32, виготовили їх самотужки. Дмитро Парфенюк з гордістю розповідає, що торік, незважаючи на спекотне літо, завдяки таким заходам хліб вдалося зберегти від вогню. А у сусідніх господарствах, знає, горіло. Щоправда — на невеликих площах.

Треба зазначити — цю перевірку працівники МНС влаштували не лише для того, щоб проінспектувати окремо взяте господарство, а насамперед, щоб познайомити журналістів, яких запросили на це дійство, з методами своєї роботи. Начальник Миронівського райвідділу ГУ МНС України в Київській області Олег Масло демонструє, як перевіряється укомплектованість стенду з першочерговими засобами гасіння. Каже, що вимоги, приміром, до вогнегасника — щоб був опломбований і не прострочений. За його словами, у таких стендах на подвір’ях сільгосппідприємств вади є майже завжди. То сокири не вистачає, то лому... Вкрасти, можливо, й не вкрали, але йшов хтось, взяв сокиру для власних потреб й не повернув на місце. Бігай, мовляв, потім начальник ПСО, шукай! У радянські часи, щоб запобігти цьому, випускали навіть конусоподібні протипожежні відра, аби таке знаряддя «не пішло» зі стенду на ферму. Тому під час перевірок працівники МНС, принаймні у Миронівському районі, ставляться до таких ситуацій з розумінням. Виявивши недоліки, на перший раз можуть просто попередити, порадять, як зробити дешевше й при цьому, щоби було ефективно для гасіння. Коли під час перевірки виконання приписів виявляється, що це — злісний порушник, керівники господарства просто не хочуть виконувати вимоги, аби забезпечити протипожежний режим — доводиться застосовувати інші заходи впливу.

— У нашому арсеналі,— розповідає Олег Масло, — штрафи, зупинення агрегатів, пломбування приміщень. Зупиняємо, закриваємо, пломбуємо... Але це — крайні заходи.

— Чи можете, — запитую, — заборонити жнива в окремо взятому господарстві?

— ...Й залишити країну без хліба? Таких випадків досі не було. У більшості хазяйств до наших вимог ставляться з розумінням. Адже завдяки засобам масової інформації хлібороби знають, які пожежі можуть виникати на ланах. Можливо, самі стикались з цим, якщо не на власному досвіді, то на досвіді сусідів чи знайомих.

— Чи влаштовують вас затверджені законодавством суми штрафів? Чи дієві вони?

— Для керівників багатьох господарств — так. Мінімальний штраф — 34 гривні. Але навіть той факт, що оштрафували, хай навіть на таку невелику суму, тисне психологічно. Треба йти на пошту, платити, на тебе всі дивляться... Хоча бувають й такі, кажуть: «Легше заплатити штраф, ніж щось робити, хай тільки клятий перевіряльник відчепиться!» Для таких би я підняв верхню планку штрафів, яка нині становить 102 гривні. Проте у нашому арсеналі є й дієвіший аргумент. Найефективніше — закрити склад пально-мастильних матеріалів, коли йдуть жнива. Тоді впродовж доби виконуються усі вимоги. Й можливі, й неможливі. Варто так вдіяти в одному господарстві — одразу розповзаються чутки районом. У господарствах знають, що й таке може бути, тому тихесенько усе роблять.

— Часто біля дороги можна побачити наочні попередження, приміром: «Бережіть хліб від вогню!» або «Не курити!». Невже людина, прочитавши такий заклик, одразу кинеться берегти від вогню пшеницю?

— Це розраховано насамперед на те, щоб людина, яка їде в авто, не кидала з вікна недопалки у пшеницю. Знаєте, з мого практичного досвіду — а я працюю в пожежній охороні 14 років — біля такого знаку жодного разу не загорілося.

...Побували журналісти і в полі, де іноземні комбайни вправно збирали хліб. Лани тут справді й обкосили, й оборали, як цього вимагають правила пожежної безпеки. У районі, каже Олег Масло, жнивують, здебільшого або нові комбайни, або нові наймані. Старих не так багато, як раніше, тому у вогнеборців на один головний біль менше.

Біля лану «Агросвіту» — пожежна машина господарства. Олег Масло розповів, що такі вимоги: пожежний автомобіль має чатувати жнива у кожному господарстві. Хоча у менш заможних хазяйствах для цього використовують трактор з бочкою або поливальний автомобіль. А механізатор, з яким довелося поспілкуватися, на запитання: «Що йому забороняється робити правилами протипожежної безпеки?», відповів: «Щоб не курив». Курити дійсно ніколи. Механізатор порахував, на «Клаасі» він іноді збирає за день 70 тонн зерна. На жнивах можна заробити й 5 тисяч гривень. Узимку, коли готуєш техніку до зернозбирального сезону, отримати вдається не так багато.

Київська область.

Фото автора.