Cутичка на вугільній межі

Так, за словами заступника голови парламентського комітету з питань ПЕК Михайла Волинця, із дотаційних коштів, що їх щорічно виділяють на розвиток вугільної галузі, до вибоїв не доходить половина бюджетних грошей, осідаючи у кишенях так званих підприємливих державних менеджерів. Ось уже протягом другого десятка років формування вуглепромівського бюджету щорічно перетворюється в подобу локальних бойових дій. Вугільний «генералітет» із завидною несамовитістю напосідає на Мінфін, вимагаючи чергові казенні мільярди на розвиток «стратегічної галузі» з метою «збереження енергетичної незалежності країни». Вибивати їх гуркотом шахтарських касок під стінами Кабміну і парламенту вирушають організовані профспілками сотні, а іноді й тисячі скривджених гірників. Після досягнення потрібного результату такий театралізований балаган роз’їжджається по домівках, а його організатори, забувши про показний патріотизм, реформи і самих шахтарів, приступають до поділу щедрого вугільного пирога.

Твердження народного депутата Волинця підтверджують численні «фронтові» зведення всіляких контролюючих органів. Так, за даними управління держслужби у боротьбі з економічною злочинністю ГУМВС, тільки в Донецькій області з початку року було розкрито більш як 150 злочинів, пов’язаних з розкраданням і нецільовим витрачанням бюджетних коштів у вугільній галузі. Причому стала тенденція абсолютно не залежить від розміру виділених коштів. «Якщо й у поточному році галузі «відстебнуть» небачені раніше 11,2 млрд. грн., передбачені в змінах до держбюджету, то половина цих грошей все одно піде в тінь», — вважає парламентарій. При цьому цікава ще одна стала тенденція: скільки б коштів не виділяли, рік у рік вуглевидобуток у країні незмінно падає. «Виною всьому — тотальна корупція», — в один голос не перший рік заявляють українські керівники. Та єдності поглядів у питаннях подолання кризи у можновладців ніколи не було. А найчастіше галузь перетворювалася на запеклу арену боротьби за вугільний електорат. Як бачимо, ситуація на сьогодні залишається незмінною.

Бунт на потопаючому кораблі

Певна річ, за таких розкладів нічого розраховувати на позитивні зміни у вуглепромі. Поки державні пани скубляться, чуби тріщать у «холопів». Управлінський безлад позначається на самих вуглевидобувних підприємствах. Так, минулого понеділка стало відомо, що керівництво ДП «Селидоввугілля» звільнило директора підвідомчої шахти 1-3 «Новогродовська» Миколу Галушку. Така, здавалася б, звичайна кадрова відставка, на подив викликала шалений опір усього трудового колективу скривдженого вуглевидобувного підприємства. Наприклад, дізнавшись про цю новину, відмовилися спускатися в шахту гірники другої зміни. Як з’ясувалося, не стільки «на захист прав хорошого директора», скільки протестуючи проти правового свавілля з боку вищестоящого начальства й ігнорування рішення самого трудового колективу. Виявилося, що керівництво ДП «Селидоввугілля» не мало жодних юридичних прав приймати таке рішення. Адже ще першого липня поточного року сам Мінвуглепром наказом №299 ухвалив «створити шляхом відділення державне підприємство «Шахта 1-3 «Новогродовська». Тобто міністерство вивело підприємство зі складу ДП «Селидоввугілля» і визначило як самостійну оргструктуру, що напряму підпорядковується Мінвуглепрому. Сам директор шахти з наказом керівництва не згодний і має намір оскаржити його в міністерстві і суді. Чому гендиректор «Селидоввугілля» відмовився виконувати міністерське розпорядження, можуть розказати деякі попередні загадкові події, що відбуваються в самому державному вугільному об’єднанні.

Кадрова чехарда тут триває вже кілька років. Паралельно зі зміною керівництва Мінвуглепрому з завидною постійністю змінюються і «генерали» вугільного об’єднання. Особливо показова історія із шахтою 1-3 «Новогродовська». Підприємство виявилося глибоко збитковим. Так, торік його втрати становили 31 млн. грн. Недостатнє державне фінансування шахти спричинило те, що план проведення підготовчих виробок було виконано лише на 26%. Відповідно, у поточному році збитки вуглевидобувного підприємства перевищать 60 млн. грн. Керівництво ДП «Селидоввугілля» зізналося: об’єднання перебуває в дуже складному фінансовому становищі і не має коштів для вчасного введення в експлуатацію нової 17-й південної лави пл. l1 на шахті 1-3 «Новогродовська». Якщо кошти не буде виділено до вересня поточного року, шахта 1-3 «Новогродовська» припинить видобуток вугілля. У зв’язку з зупинкою основного виробничого процесу на цьому підприємстві керівництво ДП «Селидоввугілля» змушене буде провести скорочення штату працівників. Це також призведе до обов’язкових затрат на виплату вихідної допомоги і компенсацій (загальна сума може становити більш як 6 млн. грн.). Крім того, виникне неминуча соціальна напруженість у регіоні. У зверненні до міністра вугільної промисловості Віктора Полтавця колектив шахти змалював непривабливу, але правдиву картину: «Через недостатнє фінансування за п’ять місяців 2008 року видобуток вугілля становить 235,4 тис. т. проти 313,1 тис. тонн аналогічного періоду 2007 року. Крім того, темпи проведення підготовчих виробок погіршилися більш як на 50% порівняно з п’ятьма місяцями 2007 року (205 п. м. проти 488 п. м.) Собівартість товарної продукції зросла до 664,05 грн./т. проти 457 грн./т. Головною причиною такого стану справ на сьогодні є жалюгідний стан обладнання (місцями його повна відсутність) і незадовільне матеріально-технічне забезпечення, недоодержання відповідних ресурсів на обновлення діючих основних фондів (стаціонарного, прохідницького і добувного обладнання). Поточний рік для шахти є надзвичайно складним і водночас дуже відповідальним. Необхідно в стислі терміни підготувати до відпрацьовування й оснастити нову лаву, інакше шахту буде зупинено через припинення видобутку».

Усвідомивши, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих, працівники шахти-ізгоя не стали чекати краху і просити подачки, а самі запропонували власний варіант виходу з глибокої кризи: «Виходячи з вищевикладеного і маючи на увазі той факт, що ДП «Селидоввугілля» не може вирішити зазначені вище і низку інших питань, невідкладно повстає питання про виділення шахти в самостійне державне підприємство, що підпорядковуватиметься Міністерству вугільної промисловості України. Це рішення, безумовно, дасть можливість оперативніше й ефективніше вести господарську діяльність і якнайшвидше залучити необхідні інвестиції для поліпшення стану справ на шахті і виведення її на новий технічний рівень». Як підрахували фахівці, виділення шахти 1-3 «Новогродовська» у самостійну структуру стане доцільним, оскільки, по-перше, поліпшить фінансове становище самого ДП «Селидоввугілля», бо річний збиток об’єднання відразу зменшиться більш як на 60 млн. грн. По-друге, вихід у самостійне плавання дасть змогу знизити собівартість видобутку по ДП «Селидоввугілля», а в того, відповідно, відпаде потреба у необхідності одержання від держави додаткових коштів у розмірі 106 млн. грн. Вигода виявилася очевидною. Тим більше, що підприємство представило інвестора, котрий вже почав вкладати кошти в розвиток шахти 1-3 «Новогродовська». Ним виявилося науково-виробниче об’єднання «Механік», яке давно зарекомендувало себе з позитивного боку на вугільному ринку України. Що характерно, ця структура не перший рік займається тим, що відновлює колись закриті шахти. Таких на її рахунку вже три. Ще три перебувають в стадії відновлення і незабаром почнуть видавати вугілля на-гора відповідно до затверджених проектних потужностей. До кінця цього року НВО «Механік» планує видати на-гора понад мільйон тонн вугілля. Заробітна плата у робітників основних спеціальностей у вуглевидобувному секторі об’єднання становить сім тисяч гривень, а максимальна доходить до 14 тисяч гривень.

Діяльність НВО «Механік» не викликала жодних сумнівів у технічної ради Мінвуглепрому. Своїм рішенням вона визнала «доцільним залучення інвестицій з метою поліпшення техніко-економічних показників роботи шахти 1-3 «Новогродовська» і схвалила «створення нового державного підприємства «Шахта 1-3 «Новогродовська» шляхом її виділення зі складу ДП «Селидоввугілля» для залучення інвестора». Тим більше, що в цьому випадку йшлося не про приватизацію шахти, як спробували подати деякі ЗМІ, а лише про взаємовигідні капіталовкладення.

Справа інвестора

У міністерстві підтвердили, що вже давно співробітничають із НВО «Механік». Так, група фахівців об’єднання розробляє не тільки програми розвитку вугільних підприємств, що входять до структури свого об’єднання, а й оцінює інвестиційну привабливість раніше закритих підприємств. Зокрема, на одній із нарад у Міністерстві вугільної промисловості НВО було доручено запропонувати своє бачення стосовно доцільності реконструкції і відновлення видобутку на закритій раніше шахті №2 «Новогродівська». Виконано аналіз та підготовлено програму розвитку і всього ДП «Селидоввугілля». Про суму інвестицій, яку об’єднання готове вкласти в ДП, і темпи підвищення показників його роботи доповіли в листі Прем’єр-міністрові.

Президент НВО «Механік» Віктор Вишневецький не приховує своїх інвестиційних планів: «Механізм приватизації поки ще допрацьовується, а шахта 1—3 «Новогродівська» у вкрай тяжкому стані вже сьогодні. Нам було про що поговорити із шахтарями підприємства, адже колектив цікавило, насамперед, питання про те, хто інвестор, яка його репутація і чи спроможний він відродити шахту. Відповідно до запропонованої програми, тільки на першому етапі ми плануємо вкласти в шахту близько 160 млн. грн. Потім ще 70 млн. грн. Зі збільшенням видобутку вугілля передбачається зростання заробітної плати працівників шахти в середньому на 30 відсотків. Особливу увагу приділяємо вирішенню соціальних питань. Усі міста, де працюють підприємства НВО «Механік», відчувають нашу підтримку. Ми допомагаємо жителям і тісно співробітничаємо з міськими головами і керівниками адміністрацій у розв’язанні міських проблем».

«Крім того, бачачи, що терміни підготовки 17-ї південної лави пл. l1 за півроку бездіяльності практично зірвано, ми маємо намір залучити до ведення гірничо-капітальних робіт своє шахтобудівне управління, — зазначає Віктор Вишневецький. — Що, на мій погляд, є сьогодні єдиним виходом із ситуації, що склалася. Для цього ми маємо всі техніко-виробничі можливості. Практично на всіх шахтах нашого об’єднання ми маємо досвід упровадження організаційних і технічних рішень з контролю зольності вугілля, що видається на-гора. Ми навчилися працювати без додаткових витрат на збагачення. Тому за необхідності можемо уникнути цієї операції або збагачувати рядове вугілля на власній ЦЗФ».

«Після першого знайомства з колективом і його керівником відчулося, що проблем жодних не буде. Тут грамотний інженерний склад. Є лідери, за якими підуть люди, і ми тільки допомагатимемо їм у цьому, — упевнений керівник НВО «Механік». — Досвід показує, що початок фінансування і взагалі поява інвестора привабить молодь. Шахта від цього тільки виграє. Можна буде ставити нові завдання, і, упевнений, вони будуть блискуче виконані».

Схоже, гірники з інвестором спільну мову знайшли. От як змалював ситуацію нашому виданню голова профкому шахти 1—3 «Новогродівська» А. Шуфрич: «Можна із задоволенням констатувати той факт, що керівництво Мінвуглепрому пішло назустріч побажанням колективу, і наказ про надання самостійності підписано. Так, у колективу справді з’явилася надія. Ми, звичайно ж, знаємо про діяльність комерційних організацій у вугільній галузі. Позиція колективу однозначна: як інвестор повинна виступати організація, котра вкладає гроші в розвиток шахти, а не займається видавлюванням останніх соків у підприємства. Необхідний перевірений і надійний інвестор.

Сьогодні керівництво шахти, думаю, правильно звернуло увагу на перевірену команду. Ми читаємо газети, дивимося телевізійні програми, чуємо думки гірників про науково-виробниче об’єднання «Механік», що стрімко розвивається. Будь-яка шахта мріє про роботу в складі холдингової структури, в якій є енергомеханічний завод, підприємство з виробництва металокріплення, налагоджувальне і будівельне управління. Абсолютно зрозумілий і прозорий принцип роботи всіх його підрозділів. Неподалік нашої шахти, за його кошти відновлюється шахта «Гірник», у Макіївці — шахта «Червоногвардійська» та інші, а головне, є вже напрацьований роками досвід відбудови вугільних шахт. Природно, зібралися всім колективом шахти, провели збори, вислухали інвестора й одноголосно висловили готовність влитися в шеститисячний колектив НВО «Механік».

Фахівці ТОВ «Укргеотехнологія», яке входить до складу цієї корпорації, запропонували чітку програму з виведення шахти із сьогоднішньої кризи. В ній було представлені не тільки технічні заходи, способи ведення підготовчих і очисних робіт, а й графік постачання обладнання та матеріалів, запропоновані на вибір кілька імпортних високопродуктивних комплексів «Глиник», «Фазос», «ДБТ». Крім цього, була запропонована програма розвитку шахти на найближчі 10 років. Розпочинається намічена робота, на склади шахти практично щодня завозять матеріали та устаткування. Ще раз повторюся — з’явилася надія, що шахті цього разу вдасться уникнути падіння в прірву».

Щоправда, із самого початку ці сподівання гірників чомусь спробували відібрати чиновники із ДП «Селидоввугілля», яким, здавалося б, самим вигідно відпустити у вільне плавання шахту, що тягла на дно всі об’єднання. Як стверджує звільнений директор «Новогродівської» Микола Галушко, «незрозумілі взаємовідносини з керівництвом ДП «Селидоввугілля» почалися ще в лютому поточного року, коли НВО «Механік», як потенційний інвестор, готовий був розпочати фінансування. Але протягом майже півроку нічого так і не зрушило з місця. Адже від керівництва ДП одразу було дано чергові обіцянки, що вони запропонують свого загадкового інвестора, котрий, як і саме ДП, до сьогоднішнього дня не вклав у розвиток нашої шахти жодної копійки. За ці самі півроку безповоротно загублено дорогоцінний час, і сьогодні шахта впритул наблизилася до кризової позначки. Не можна зволікати жодного дня».

Як удалося з’ясувати автору, постачання обладнання і матеріалів від ТОВ «Укргеотехнологія» — структурного підрозділу НВО «Механік» — уже розпочалися і сьогодні триває за затвердженим графіком. На склади шахти практично щодня завозиться все згідно із заявками. Наприклад, уже надійшло більше 1,5 км конвеєрної стрічки, ролики, запасні частини на очисну і підготовчу техніку, електроустаткування та запасні частини на механізований комплекс на загальну суму більш як 2 млн. грн. Як стверджує сам інвестор, найближчим часом буде постачено новий стрічковий конвеєр. Це те, що сьогодні так необхідно не тільки для нормальної роботи діючої лави і поновлення робіт з підготовки нової 17-ї південної лави пл. l1, а й реалізує спільну програму повного технічного переоснащення підприємства. А загалом планується тільки до кінця поточного року здійснити капітальні вкладення в шахту 1—3 «Новогродівська» на суму більш як 160 млн. грн.

Як спробував пояснити Микола Галушко: «Ймовірно, комусь зовсім не хочеться втрачати контроль над нашим підприємством. Невідомо, скільки це триватиме, адже процес оформлення документів сьогодні навмисно гальмується з боку ДП. Приміром, наказ «Про виділення шахти...» вийшов 01.07.2008 р., а тільки 17.07.2008 р. керівництво ДП спромоглося підписати власний наказ «Про створення комісії з поділу балансів підприємства...». Крім того, з боку структурного підрозділу охорони, який сьогодні підпорядковується ДП, постійно чиняться спроби заблокувати постачання устаткування і матеріалів на шахту від інвестора. Тому шахті сьогодні як повітря необхідна самостійність у здійсненні господарської діяльності як окремого державного підприємства. А колектив, бачачи таку ситуацію, стурбований і ніяк не може зрозуміти причин того, що відбувається: от завозять устаткування, але його не пропускає охорона».

Нещодавно за підсумками наради з розгляду стану справ, перспектив розвитку і реформування вугільної галузі Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що Генеральна прокуратура України одержала всі акти ГоловКРУ стосовно зловживань у вуглепромі. За її словами, зокрема, додатково з державного бюджету на фінансування галузі в 2007 році було виділено більш як 2 млрд. грн. При цьому, як з’ясувало ГоловКРУ, 2,4 млрд. грн. було вилучено з галузі, «тобто, фактично більше, ніж було додатково виділено з бюджету». В даний момент Головне контрольно-ревізійне управління додатково складає акти за кожним окремим випадком завищення вартості устаткування, яке закуповувалося для шахт. Прем’єр-міністр зазначила, що аналогічні акти складають щодо експорту вугілля за заниженими цінам. «Зловживань стільки, що незрозуміло, як узагалі фінансово збереглися шахти», — сказала вона.

Поки уряд намагається в усьому цьому розібратися, на шахтах розгортаються рейдерські драми. Туди ринули потоком жадібні «метелики-одноденки». На відміну від своїх природних родичів, вони не обпилюють, а спустошують минвуглепромівську клумбу, залишаючи після себе кинуті шахти та зубожілі гірняцькі селища й міста.

У Новогродівці шахтарі не здаються. Вони чудово розуміють, у що виллється їхня сьогоднішня поразка.