Військові вертольотчики — народ унікальний. Їх в Україні не так уже й багато. Тому в Ліберії, країні у Західній Африці, де виконує миротворчу місію 56-й окремий вертолітний загін (ОВЗ), вони бувають не по разу: по три, а то й по чотири. Служба триває півроку. Нині почав роботу дев’ятий склад загону (дев’ята ротація, як тут кажуть).

Полковник, командир екіпажу Мі-8 Олександр Антосик тут уже вчетверте. Каже, що не вистачає в Україні висококласних вертольотчиків, тому доводиться виручати державу. «Привіт, друже!» — вітається Олександр Миколайович з працівником аеродрому Тубмамбург. «О, привіт, старий знайомий!» — усміхається у відповідь чорношкірий ліберієць.

Особливості польотів і вертолітні майданчики Ліберії полковник Антосик знає вже як свої п’ять пальців. Екзотичний фрукт ананас називає бурячком, розбирається в тонкощах смаку і визначає, в якій місцевості він вирощений.

Командир 56-го ОВЗ 9-ї ротації полковник Тарас Шлюхарчук був командиром також і 6-ї ротації.

Начальник штабу 9-ї ротації полковник-«афганець» Сергій Шаповалов перебував на цій посаді в першій ротації й півроку тому в сьомій. «Таке враження, що ти служиш в Африці постійно, а в Чернігів приїздиш тільки у відпустку»,— передає слова своєї дружини Сергій Іванович.

За час перебування в Ліберії з листопада 2007 року до липня 2008 року військовики 8-ї ротації (командир полковник Андрій Когут) здійснили 3 тисячі 228 польотів, перевезли понад 117 тисяч пасажирів та майже 450 тонн вантажу. Середній наліт на одного льотчика склав 114 годин (на вертольотах Мі-8 понад 127 годин, на Мі-24 — 102 години). За цей час наші миротворці тяжкою працею заробили для України 8 мільйонів доларів.

Зарплата ж вертольотчика становить близько тисячі доларів на місяць. Малувато за таку роботу і в таких кліматичних умовах. Та й образливо. Адже поруч, на цьому ж аеродромі РІА, стоять цивільні російські вертольотчики, які виконують таку само роботу й отримують утричі більше.

Спекотний і вологий клімат Африки таїть у собі всілякі сюрпризи. Одна з таких неприємних несподіванок — малярія, від якої не існує щеплень і неможливо виробити імунітет. Але боротися з хворобою можна, і українські військові медики вже навчилися цьому. Тільки треба неухильно виконувати рекомендації лікарів.

Діяльність, яку виконують в Африці наші миротворці, потрібна Україні. Вертольотчики, на відміну від політиків, піднімають авторитет держави на міжнародному рівні — отож нехай і держава гідно оцінює роботу кожного з них (хоча б грошима).

Фото автора.

На знімку: миротворці розвантажують Ан-124 «Руслан», що доставив з України чотири вертольоти.