Знову, як колись, у часи славних цукрозаводчиків і меценатів Симиренків, Яхненків, Хропалів, благовістом обізвалися на весь Мліїв дзвони білостінної Свято-Троїцької церкви (на знімку). Того Божого дому, який чув молитви Тараса Шевченка та двох поколінь найвідоміших українських благодійників.
За комуністичного режиму унікальна пам’ятка, родинний храм видатних патріотів України, використовувалася владою під сільський клуб. Численні звернення парафіян та інтелігенції не бралися до уваги. Руйнувалася не лише церква, побудована у 1858 році, а й цвинтар, де на могилах всесвітньо відомих вчених та промисловців влаштовували танці...
Нарешті, православній громаді Млієва повернули приміщення церкви. Але надати їй первісного вигляду громаді було не під силу. Лише завдяки включенню музею, парку, саду, храму Симиренків до державної культурно-туристичної програми
«Золота підкова Черкащини», у Млієві здійснено комплекс реставраційно-відбудовчих робіт.На храмовий празник і відкриття відродженої 150-літньої Свято-Троїцької церкви зійшлося море народу. Приїхала велика делегація з Криму на чолі з відомим популяризатором спадщини Симиренків академіком Петром Вольвачем. На жаль, не дожила до цієї миті Тетяна Володимирівна, донька останнього славетного помолога Володимира Симиренка. Раніше щороку прилітала вона з Канади, щоб вклонитися рідним могилам. Тепер мліївці чекатимуть на зустріч з онукою Володимира Симиренка, знаним канадським мікробіологом Наталкою Симиренко-Чалою...
Городищенський район
Черкаської області.
Фото автора.
