Іноземним інвесторам розширять можливості

Днями до Верховної Ради надійшов проект змін і доповнень до Земельного кодексу, які стосуються іноземних юридичних осіб. Його автор — народний депутат Роман Ткач («НУ—НС») пропонує, зокрема, удосконалити 82-у статтю чинного закону. Нині в ній зазначено, що набувати (купувати, отримувати в спадщину тощо) у власність земельні ділянки можуть юридичні особи, засновані громадянами України або юридичними особами нашої держави. У запропонованій новій редакції пропонується уточнити: таке право можуть мати юридичні особи, засновані відповідно до законодавства України. На думку ініціатора таких змін, чинне положення вказаної статті «викликає непорозуміння при визначенні земельної правосуб’єктності юридичної особи», йдеться у пояснювальній записці. Адже воно дає підстави відносити до вітчизняних ті юридичні особи, які створені за кордоном, відповідно до іноземного законодавства, громадянами або юридичними особами України, хоча за місцем створення вони є іноземними юридичними особами.

Також законопроектом пропонується доповнити першу частину зазначеної статті таким реченням: «Юридичні особи, засновані за законодавством України, учасниками чи засновниками яких є іноземні громадяни, особи без громадянства чи юридичні особи, засновані за законодавством іншим, ніж законодавство України, не можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення». Водночас документом дозволяється іноземним юридичним особам набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Щоправда, у разі придбання або спорудження об’єктів нерухомого майна. Чинна ж версія Земельного кодексу надає це право лише в межах населених пунктів у разі придбання об’єктів нерухомого майна та для спорудження об’єктів, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, за межами — у разі придбання об’єктів нерухомого майна. Автор переконаний: обмеження способів використання земельних ділянок залишає поза законом, приміром, використання земельної ділянки для розміщення дипломатичної місії, яка не здійснюватиме підприємницької діяльності.

Змінами також пропонується виключити частину третю статті, яка регламентує набуття права власності на земельні ділянки спільними підприємствами, заснованими за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, оскільки положення земельного кодексу не дають чіткого визначення поняття «спільних підприємств» і не відсилають до інших чинних нормативних актів з метою визначення цього поняття. Передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину юридичними особами, створеними за законодавством іншим, ніж законодавство України, підлягають відчуженню протягом року.

У пояснювальній записці автор звертає увагу на те, що у чинному законодавстві залишаються неврегульованими випадки, коли до складу юридичної особи — власника земельної ділянки входить іноземний учасник або акціонер. Також акцентується увага на тому, що, з огляду на недосконалість Земельного кодексу, стає неможливим продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення українськими юридичними особами з іноземними інвестиціями.

Запропоновані зміни допоможуть:

Уникнути додаткових і безпідставних перепон для іноземних інвесторів, оскільки створять чіткі та ясні підстави для набуття права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення для юридичних осіб, створених відповідно до українського законодавства.

Привести Земельний кодекс у відповідність із міжнародними зобов’язаннями за міжнародними договорами про сприяння та взаємний захист іноземних інвестицій.

Законодавчо врівноважити всіх належно зареєстрованих юридичних осіб у правах власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

Залишити право на розпорядження сільськогосподарськими угіддями виключно за громадянами України.