Схоже, що сьогорічний червень розчарував бердянців, адже масового напливу відпочивальників, якого вони так очікували, не сталося. Початок літа виявився зовсім не спекотним, тому московський і київський поїзди щоразу приходили напівпорожні, і основна маса «квартир’єрів» перекочувала до автовокзалу, перехоплюючи місцевих пасажирів. Але, як кажуть, не буває і лиха без добра, бо після осіннього урагану та позачергових виборів міського голови городяни ще довго приходили до тями і не встигли приготуватися до прийому приїжджих.

Поки ліквідовували наслідки стихійного лиха та з’ясовували, хто ж найкращий, втрачався дорогоцінний час. До організаційних перипетій додалися ще й тотальне подорожчання і тендерні негаразди, тому не все із запланованого вдалося довести до пуття. Зокрема, відклали на осінь введення в дію спортивно-оздоровчого комплексу санаторію «Лазурний», де буде не тільки літній, а й цілорічні криті басейни — плавальний з морською та лікувальний з мінеральною бактерицидною водою. Затяглася реконструкція частини центрального проспекту, але найбільше неув’язок вийшло на понівеченій штормом Бердянській косі. В’їзд на неї знову став платним, але тільки для власників іногородніх автотранспортних засобів, і тепер він називається збором за прибирання, вивезення сміття та благоустрій території. Порядку на косі після того, як директором КП «Бердянське узбережжя» призначили молодого й енергійного Віталія Терехова, і справді побільшало. Принаймні сміття вивозиться, поприбирані загорожі, які перекривали доступ до пляжів баз відпочинку та пансіонатів «чужим» відпочивальникам. Ще одне нововведення полягає в тому, що вантажним автомашинам дозволяється в’їжджати на косу тільки вночі. Не всім це подобається, та чого не зробиш заради спокою і благополуччя приїжджих? І взагалі, на відміну від інших міст у Бердянську здавна шанується культ пішохода. Звісно, не треба переходити вулицю на червоне світло, але на «зебрі», будьте певні, місцеві водії вас точно не переїдуть...

От тільки визначити, де «свій» шофер, а де приїжджий хуліган, може далеко не кожен. І навіть охорона, що стоїть біля шлагбауму при в’їзді на косу, в перші три святкові вихідні дала маху. Оскільки обладнання, яке має автоматично визначати зареєстровані в місті автомобілі, ще не діяло, винахідливі власники легковичок поначіпляли на дахи своїх авто «шашечки» і безкарно проскакували повз ошелешених «митників». Але наступного разу цей фокус не вдався. Також «обламали» і різних «ліваків», котрі звикли косити рясну «зелень» на пляжах. За них узялися не на жарт. Не кажучи вже про численних власників катерів, моторок, «бананів», скутерів, водяних мотоциклів та інших атракціонів, більшість яких не мала дозвільних документів на свій бізнес. Місцева влада з’ясувала, що навіть на оренду 80 пляжів було укладено лише 30 договорів, а рештою розпоряджалися «тіньовики».

Та скажіть, яке діло приїжджій людині до оцих нюансів? Головне для неї — добре відпочити і по можливості не розоритися. Тож треба простягати ніжки по вдяганці. У приватному секторі ліжко коштує від п’ятдесяти до ста гривень на добу в залежності від того, яку «хатинку» собі облюбуєте, а якщо хочете відпочивати «круто», то можна викласти за номер і більше двох тисяч. Цьогоріч, як сказала завідувачка сектору розвитку курорту Бердянського міськвиконкому Оксана Бичкова, вартість путівок в оздоровчих закладах підвищилася на 20—30 відсотків. Їх тепер налічується вже 90, у тому числі 6 санаторіїв, 15 дитячих таборів та 69 баз відпочинку, пансіонатів і туристських притулків. Одночасно вони можуть розмістити 14 тисяч відпочивальників. Крім того, послуги приїжджим надають 14 готелів, де можна зупинитися хоч і на всю літню відпустку. Загалом торік у Бердянську відпочило близько 600 тисяч чоловік — по п’ять на кожного жителя, а цього літа тут розраховують на мільйон приїжджих. І будували, будували для них нові заклади підвищеної комфортності, такі, як бази відпочинку «Софія», «Рута», «Адмірал», готелі «Галатея» та «У лукоморья».

Не обов’язково треба бути заможною людиною, щоб чудово провести хоча б кілька днів на березі теплого і ласкавого моря в затишному по-європейськи місті. Не кожному по кишені ресторанне харчування, але можна перекусити і в піцерії на центральному проспекті та випити бокал доброго пива за цілком доступними цінами, котрі не шокують звичних до постійної дорожнечі запоріжців чи донеччан. А глянувши на чергу, котра стоїть біля входу в аквапарк, де квитки коштують ого-го, хочеться вірити, що ми — найбагатший у світі народ.

Запорізька область.

На знімку: купатися в морі можна, не відходячи від набережної.

Фото автора.