У бюджеті України, як відомо, передбачено окрему статтю цільових витрат на реструктуризацію вугільної галузі. Кошти тут закладені чималі, у тому числі і на проведення різних екологічних заходів. Це сотні мільйонів гривень. Розпорядником величезних державних коштів є створене в рамках програми з ліквідації шахт державне підприємство «Луганськвугілляреструктуризація». Оскільки гроші люблять лік і звіт, структури Мінвуглепрому періодично потрапляють у поле зору правоохоронних органів. Бажаючих нагріти руки на державних мільйонах завжди було багато, і з часом, на жаль, їх кількість не зменшилася.

Від реструктуризації вугільних підприємств більше за всіх на Луганщині постраждав Стахановський регіон. Тут одночасно закрили майже всі шахти, і така поспішність, не враховуючи можливі соціальні й екологічні наслідки, непродуманість подальшої стратегії і головне — невиконання всіх умов під час ліквідації шахт, наробили багато лиха.

Затопивши колишні виробки шахти «Брянківська», підземні води вийшли на поверхню. Наприклад, у місті Брянка, де було закрито відразу шість шахт із восьми, площа підтоплення становила майже 140 га, причому в небезпечній зоні сьогодні перебуває 491 житловий будинок, школа, протитуберкульозний диспансер, низка підприємств й організацій, цвинтар і більш як 400 дачних ділянок. Проектом, розробленим інститутом «Луганськгіпрошахт», передбачено виконання робіт з розчищення і поглиблення русла річки Лозова, а також облаштування горизонтального дренажу. Загальна вартість проекту передбачає більш як 25 млн. грн. Частина робіт — за державні кошти, частина — за кошти місцевої влади й обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Але з державного бюджету гроші так і не надійшли.

Інша ситуація створилася навколо шахти «Батьківщина», що також включена в структуру Стахановської дирекції ДП «Луганськвугілляреструктуризація». За програмою ліквідації підтоплення тут планувалося створити цілий комплекс, що виключає вихід шахтних вод на поверхню й у цілому попереджає виникнення техногенних катастроф з водовідливу. Бюджетне фінансування під таку програму передбачало від 5 до 10 млн. грн. Виконання робіт з будівництва водовідливів з установленням глибинних насосів на шахті «Батьківщина» взяло на себе ТОВ «Шахтобуріння». Як і годиться, «Луганськвугілляреструктуризація» уклала з цією комерційною структурою договір, погодивши всі неясності. У встановлені договором терміни «Шахтобуріння» відзвітувалося про виконану роботу, одержавши від замовника гроші в сумі майже 2 млн. 400 тис. грн. Партнери вдарили по руках і залишилися задоволені один одним. Співробітництво на подив пройшло тихо та рівно, і це викликало підозру в правоохоронців. Отримана інформація не розвіяла сумнівів, а, навпаки, їх посилила.

Перевірку виконання вимог законодавства під час розрахунків ДП «Луганськвугілляреструктуризація» за роботи з будівництва водовідливного комплексу на шахті «Батьківщина» проводила група фахівців КРУ Мінвуглепрому. Члени комісії спустилися в шахту і жахнулися... Вони не побачили об’єктів, що фігурували в актах виконаних робіт. Після ретельного дослідження фахівці дійшли висновку, що підрядчик виконав усього шість відсотків з обсягу робіт, визначених договором. Виходить, що гроші він одержав ні за що, завдавши збиток державі у сумі 2261894,4 гривні.

Факти — вперта річ. Посадовим особам шахти довелося розповісти, як усе відбувалося. Отримані свідчення стали підставою для порушення кримінальної справи за фактом розтрати бюджетних коштів.

Директора ТОВ «Шахтобуріння» Володимира Клоса така постановка питання обурила. Він звернувся зі скаргою в суд, вважаючи, що в його діях немає ніякого злого наміру. Злочинних дій він не чинив, а акти перевірки КРУ, на його думку, не можуть розглядатися як безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину. Як пояснив Володимир Клос, перераховані ДП «Луганськвугілляреструктуризація» грошові кошти на рахунок «Шахтобуріння» фактично були оплатою за виконання робіт на інших об’єктах. Щоправда, підтвердити документами цей факт він не зміг, оскільки, за його словами, між посадовими особами ДП «ЛВР» і ТОВ існувала... усна домовленість. Але змушений був визнати, що сума перерахованих на рахунок товариства державних коштів за роботу на шахті «Батьківщина» не відповідала виконаним обсягам. І пояснив це знов-таки «усною домовленістю з посадовими особами ДП «ЛВР» про проведення таким чином оплати заборгованості за виконання його підприємством робіт на інших об’єктах». Розглянувши скаргу Володимира Клоса, Жовтневий районний суд Луганська ухвалив залишити її без задоволення. Не задовольнив суд і скаргу з цього приводу Олега Булавінова — заступника директора ТОВ «Шахтобуріння». Не згодні з таким рішенням, Клос і Булавінов звернулися до Апеляційного суду Луганської області.

Апеляційна інстанція вирішила, що райсуд у своїй ухвалі не навів переконливих мотивів, що вказують на наявність ознак злочину, крім того, побачив з боку суддів низку порушень Кримінально- процесуального кодексу, тому направив справу на новий розгляд. Суд відбувся на початку червня. Ситуація тепер змінилася. Прокурор продовжував залишатися на своїх позиціях, заявивши, що постанову про порушення кримінальної справи стосовно Клоса, Булавінова і посадової особи ДП «ЛВР» — Хорольського — винесено законно за наявності достатніх, передбаченим законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи. Однак судді за поданими суду матеріалами не побачили «...законних приводів і підстав до порушення кримінальної справи стосовно Клоса В. Л., Булавіно-ва О. А. і Хорольского С. П. ...за фактом скоєння незаконного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах», тому в порушенні кримінальної справи відмовили.

Сьогодні над цим продовжують думати фахівці КРУ, УСБУ в Луганській області, прокуратура й інші інстанції, покликані контролювати цільове використання бюджетних коштів. Розмірковують так. Якщо гроші, виділені на водоустановлення шахти «Батьківщина», витрачені на інші, значимі для ДП «ЛВР» цілі, чому, відповідно до законодавства, не були проведені тендери і конкурси на виконання цих робіт? Чому не вважається злочином підписання документів, які підтверджують завершення обсягу робіт, у той час, як вони виконані всього на шість відсотків? Більш як два мільйони гривень державних коштів розчинилися в повітрі, і за це ніхто не відповідає.

Луганськ.