На нещодавній міжрегіональній конференції Українського союзу промисловців і підприємців члени організації висловилися за соціальну відповідальність як основний стратегічний, управлінський та етичний принцип існування українського підприємництва як такого. Йшлося про те, що відповідальний бізнес потребує собі в партнери й відповідальну владу — таку, яка здатна накреслити шлях розвитку вітчизняної економіки та створити для бізнесу сприятливе середовище. Але перша вимога до влади — виконувати те, про що обопільно домовилися під час спільного діалогу, в тому числі й на форумах «Влада і бізнес — партнери»...

Головними каменями спотикання, як і раніше, залишаються земельні відносини і податки. Не маючи бажання безкінечно дискутувати на тему реалізації проекту Євро-2012, промисловці і підприємці вдалися до конкретних дій. Разом з Київською міською державною адміністрацією ми вивчили та розглянули на Координаційній раді, депутатських комісіях питання скорочення терміну отримання дозволу на оренду землі. З’ясувалося, що термін оформлення дозволу під малі архітектурні форми можна скоротити від двох років до 35 днів, а під будівництво об’єктів футбольного чемпіонату — від кількох років до трьох місяців. За бажанням і за наявності доброї волі можна й ці терміни скоротити, але для управлінь економіки, екології, будівництва і архітектури КМДА терміни проходження документів... не визначені взагалі! Не будемо зараз говорити, чи умисно це зроблене, але виправляти непрозорі, бюрократичні, рутинні схеми треба негайно. Тим більше у випадках, коли непотрібно масштабних заходів — лише відповідальне ставлення влади до своїх обов’язків у стосунках з бізнесом і людьми.

Практично щоденно з’являються нові проблеми в площині прийняття змін до норм та правил оподаткування та в альтернативного трактування змісту попередніх офіційних тлумачень норм чинного законодавства.

Зокрема, проблема горезвісних податкових векселів. Як відомо, з початку 2008 року регіональні митниці під час проведення митного оформлення товарів припинили приймати векселі на суму податку на додану вартість, керуючись внутрішніми листами Державної митної служби та нехтуючи Закон України «Про податок на додану вартість».

Раніше за допомогою податкових векселів експортний ПДВ до відшкодування в таких підприємств зараховувався в оплату ПДВ при імпорті сировини та матеріалів, а підприємства, в яких відсутнє відшкодування, мали можливість сплатити даний податок з відстрочкою 30 днів або достроково.

За наявної схеми відшкодування ПДВ сума податку, яка сплачена митницям, може бути реально отримана платником не раніше ніж через шість місяців. В окремих підприємств, в яких доля експорту перевищує 80—90 відсотків, за такий термін буде «вимито» всі оборотні кошти, підприємства втратять можливість нормально розраховуватися з постачальниками, бюджетом, соціальними фондами, виплачувати вчасно заробітну плату. До цього додамо зупинення розмитнення матеріалів, сировини, запасних частин, зрив нормальної роботи підприємства, накопичення від’ємного значення податку на додану вартість, яке пізніше доведеться відшкодовувати з бюджету.

Здавалось би, проблема — кричуща. Саме так її й обговорювали на бізнес-форумі «Влада і бізнес — партнери» 30 січня 2008 р. за участі Голови Верховної Ради, Президента та Прем’єр-міністра. Були дані конкретні доручення: впорядкувати питання та відновити видання та обіг податкових векселів. Але третього липня на черговому форумі підприємці... знов обговорюють гостре питання векселів та сумно констатують, що президентське завдання не виконано, ситуація у експортерів не поліпшилася.

У січні підприємці жорстко критикували ще одну «новацію» 2008 року: податкова адміністрація була виведена з дії закону «Про засади державного контролю». Тобто довгоочікуване упорядкування численних перевірок підприємців не торкалося діяльності податківців: вони знов отримали право проведення позапланових перевірок на власний розсуд. Тоді підприємницька спільнота особливо обурювалася перевірками у зв’язку з бюджетним відшкодуванням ПДВ за всіма ланками ланцюгів взаємовідносин платників податку зі своїми постачальниками. І що ж ми констатуємо через півроку? «Солідарна» відповідальність збереглася, кількість перевірок у зв’язку з поверненням ПДВ не зменшилася.

Предметом уваги підприємницької сторони узгоджувальної групи ОПАУ—УСПП часто стають роз’яснення Державною податковою адміністрацією норм чинного законодавства, які являють собою нові підходи до тлумачення старих норм податкового законодавства. Причому найчастіше нові роз’яснення носять більш фіскальний характер. Такими ми вважаємо зміну позиції з віднесення до складу витрат вартості акцій, отриманих як внесок до статутного фонду; з операцій комісії, які здійснюють платники єдиного податку в частині включення у виручку від реалізації товарів (послуг) транзитних коштів, що надходять платнику єдиного податку за договорами комісії. Незрозумілою є й зміна позиції з питання, хто є податковим агентом (підприємство-емітент корпоративних прав замість нотаріуса) під час внесення внесків (особливо об’єктів нерухомості та землі) до статутного фонду фізичною особою в обмін на корпоративні права підприємства-емітента.

Отже, замість ефективної стимулюючої податкової системи в нас як було, так і є недосконале законодавство, безсистемні дії щодо його змін заради швидкого наповнення бюджету, часто під популістські цілі, непослідовність влади щодо своїх обіцянок удосконалити підприємницький клімат. Думаю, покласти край цьому зможе прийняття довгоочікуваного Податкового кодексу, в якому будуть зібрані усі питання оподаткування, порядку нарахування та стягнення податків і зборів, механізмів їх адміністрування, умови застосування фінансових санкцій. Було б краще, якби нормою того ж кодексу на численні зміни до законодавства було накладено мораторій. Це зведе до мінімуму суперечності між різними нормативно-правовими актами, дасть можливість уникнути конфлікту інтересів між владою і бізнесом та залучити в економіку України іноземні інвестиції.

На нещодавній конференції УСПП державні службовці переконували нас у тому, що соціально відповідальні підприємці мають брати участь в опрацюванні, обговоренні та прийнятті державних рішень, розроблянні пропозиції до норм і законів. Здається, дефіциту такого матеріалу в нас немає. Натомість є інший дефіцит — бажання влади переводити конкретні слушні пропозиції підприємців у практичну площину, перетворювати продукт нашого діалогу на стимулюючі розвиток бізнесу державні акти та правила дій контролюючих органів. Шкода, бо поки що жваві розмови так і залишаться розмовами.

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент УСПП.