Хто куди, а ми — до моря!

Задавнені транспортні проблеми інвалідів на візках, незручні й для здорових людей заїзди на всіх платформах, окрім першої; диференціація — «що популярніший маршрут, то дорожчі на нього квитки», тіснява й безлад привокзальних площ від засилля торгашів, дрібних злодіїв і скупчення автомобілів нелегальників з їх нахабно-нав’язливим «сервісом», які, за запевненнями ДАІ, взагалі тут не повинні паркуватися.

— Що тут вдієш, — зітхає начальник управління транспорту Сімферопольської міськради Світлана Поправко, — через привокзальну автостанцію щодня проходить 1650 рейсів — удесятеро більше за її можливості. Єдиний порятунок — новий вокзал, який мають спорудити вже до наступного літа.

— Невирішеність роками проблем курортників, невпинно зростаюча прірва між ціною і якістю кримських курортних послуг прискорює прихід того дня, коли унікальний півострів виявиться вельми непривабливим порівняно з іншими курортами Чорноморського узбережжя, — стомилися повторювати спеціалісти курортного бізнесу.

Хоча є й маленькі приємні сюрпризи: потяги стали прудкішими, літні графіки зручнішими для пасажирів, залізничні й авіаквитки на рейси з Криму можна придбати на кожному кроці. Нині в місцях масового відпочинку майже цілодобово за особливим режимом працює більше півсотні додаткових стаціонарних і пересувних кас з попереднього продажу залізничних квитків.

Не можна не помітити й того, що в гонитві за іноземними конкурентами у Криму таки збільшується кількість місць справді комфортного відпочинку, а відповідно й ціна за місце біля моря. Особливо активно почали ряснішати оази європейського рівня з минулого року, коли півострів відзначав своє 200-ліття як лікувального курорту. Ще настійніше вивищує він свій привабливий для туристів імідж нині — в оголошений Президентом Рік курортів і туризму в Україні. Помітно вдалося розширити географію просування Криму на зовнішньому ринку — до нас охочіше полинули іноземні туристи.

Нині на повну потужність працює майже 600 закладів відпочинку з нинішнім максимальним одночасним заповненням 150 тисяч місць. Хоча на державному рівні так і не розв’язується проблема легалізації їх затятих конкурентів — сотень приватних міні-пансіонатів й готелів, які примудряються таки залишатися в тіні, а законно існуючі пансіонати й санаторії... дедалі масовіше перетворюються на елітні приватні житлові комплекси, буквально вдираючись в парки загальнодержавного значення. Тенденція збільшення цих згубних для курортного майбуття Криму проектів особливо зримо проглядається на Південнобережжі, де найдорожча земля і найвища рентабельність.

Ця пошесть вже торкнулася навіть таких уславлених й безцінних перлин курорту, як «3олотий пляж», санаторій Міністерства оборони України, пансіонатів «Прибережний», «Марат», Нікітський ботанічний сад...

Через таких метких «забетонувальників» найчарівніших оаз загальнонаціонального значення Крим стрімко й назавжди втрачає свою головну цінність — рекреаційну й лікувальну базу.

Зважимо й на те, що перевагою півострова є те, що він ще залишається доступним демократичним курортом для людей з середнім статком, а його традиційно потужний рекреаційно-лікувальний потенціал не поступається навіть найвизнанішим світовим курортам.

Тут справді можна купити здоров’я

Людей з усіх усюд приваблює те, що в кримських оздоровницях традиційно високий фаховий рівень лікарів, а медичне обслуговування — найвищого рівня.

Це відзначили найавторитетніші медики України й держав близького зарубіжжя — учасники недавнього представницького конгресу «Актуальні питання організації курортної справи, курортної політики та фізіотерапії», які дали високу оцінку напрацюванням кримських колег. Адже лише за останній рік у санаторіях півострова впроваджено 220 нових методів лікування та оздоровлення курортників. На придбання нового обладнання оздоровниці витратили 15 мільйонів гривень — удвічі більше, ніж торік.

Останнім часом санаторії вдалося оснастити сучасним лікувальним устаткуванням, скрізь застосовуються найновіші технології оздоровлення. Цього бракує нашим найближчим конкурентам — росіянам, які зробили акцент на розважальний відпочинок курортників, а не лікування й зміцнення їхнього здоров’я, тож в багатьох своїх «оздоровницях-відпочивальнях» з цих та інших причин не зуміли зберегти лікувально-оздоровчу базу.

Курортників приваблює й кримський сухий субтропічний клімат, що найбільше підходить для лікування багатьох недуг. Поруч з відомим у всьому світі Міжнародним дитячим центром «Артек» відчутно зростає популярність Національного дитячого курорту Євпаторія, якому кубанська Анапа вже не конкурент. Завдяки природнім цілющим властивостям цього регіону тут ще двісті років тому почали створювати санаторії, з яких, власне, й почалася рекреаційна слава Криму. Ефективне санаторне лікування й забезпечило цьому курорту тривалу, постійну, значну й всезростаючу популярність.

Гості півострова відзначають, що вже на початку нинішнього курортного сезону встигли помітити, як відчутно поліпшують свій професійний рівень, а відповідно й клас сервісу для відпочивальників, фахівці сфери курортних послуг після європейських і вітчизняних семінарів «Школа гостинності». Вражають туристів й темпи спорудження, ремонту й реконструкції курортних закладів, та все значніші суми коштів, що витрачаються на цю справу.

Люди охочіше почали їхати до Криму, бо тут помітно збільшується кількість комфортних оздоровниць, розрахованих на різну товщину гаманця. Віднедавна вперше два висококласні готелі «Сосновий гай» і «1001 ніч» вже працюють за системою «все включено». Суперкомфортний «Кримська Рів’єра» з чотирма «зірками» першим з готелів півострова зараховано до міжнародної сервісної мережі Radіsson. До сезону в Ялті відкрився у реконструйованому старовинному приміщенні готель «Вілла Олена». Встигли зацікавити туристів й новинки — комплекс «Денисівська страусина ферма», програма «П’ятий океан» центру планеризму «Коктебель»...