Принаймні так вважають екологи. Біля міста Васильків в урочищі Ковалівський яр вже кілька років просто неба лежать небезпечні хімікати. Потрапляють вони туди з місцевого сміттєзвалища. За словами фахівців, небезпечні речовини є реальною загрозою довкіллю, життю та здоров’ю людей.
— Небезпечне звалище ми знайшли декілька років тому, — коментує ситуацію
«Голосу України» заступник командира дружини «Зелене майбутнє» Іван Парнікоза, — там валялася велика кількість мішків з хімікатами. Отрута зі стоками фактично витікає у Дніпро без перешкод.Екологи звернулись із скаргами до контролюючих органів: Державної екоінспекції, прокуратури, санепідемстанції, міністерств України з охорони здоров’я, надзвичайних ситуацій, з вимогою негайно ліквідувати порушення та притягти до відповідальності винних. Однак поки що нічого не зроблено. До цього часу невідомо, що в цих мішках.
— Це один із хімікатів, який використовується для промислової обробки шкіри, — стверджує експерт Національного екологічного центру Катерина Борисенко. Це Італійський виробник
«C. G. R. D. Chemіcals». Однак цих хімікатів є багато різновидів. Який саме знаходиться в урочищі, нам не відомо. Але вочевидь: це — небезпечна речовина.— У місті справді є підприємство, яке здійснює промислову обробку шкіри, — розповідає житель Василькова Сергій Петрович. — Я там пропрацював близько трьох місяців. Ця робота є шкідливою для здоров’я. Однак там досить гарна зарплатня.
Керівництво сміттєзвалища ТОВ
«Аякс» заперечує екологічну небезпеку. Використовувати смітник вони почали з січня. Відтоді небезпечних речовин ніхто не викидав. Що зберігали раніше на полігоні, вони не знають.За словами заступника голови Національного екологічного центру Олексія Василюка, вже четвертий рік триває робота, щоб ця територія отримала охоронний статус. Адже вона надзвичайно цінна в природному плані. Там виявлено велику кількість комах, занесених до Червоної книги, та найвідоміша на Київщині популяція червонокнижної рослини — ковили волосистої. Зустрічаються тут і охоронювані орхідеї. Існування сміттєзвалища у верхів’ях яру жодним чином не зменшує природної цінності збереженої частини урочища.