Боротьба з корупцією та хабарництвом в Україні виходить на новий рівень. Ці злочинні явища, безумовно, становлять значну загрозу національній безпеці та соціально-правовому розвитку держави. Про результати роботи правоохоронних органів стосовно додержання антикорупційного законодавства ми розмовляємо з Генеральним прокурором України Олександром Медведьком.

— Олександре Івановичу, в пресі нещодавно з’явилася інформація про великі суми, які фігурують у кримінальних справах, — лише в Києві десь близько 16 мільйонів гривень. Це тільки ті випадки, коли вдалося піймати за руку. Наскільки, на ваш погляд, хвороба пустила коріння, і як з цим потрібно боротися?

— На жаль, доводиться констатувати, що проблеми корупції та хабарництва залишаються одними з найактуальніших. Їх поширення негативно впливає на всі сфери життєдіяльності суспільства, заважає повноцінно працювати державним установам. За таких умов запорукою успішного подолання корупції та наближення України до рівня розвинутих держав є забезпечення послідовного впровадження у життя положень національної антикорупційної стратегії. І головна роль у виконанні цього завдання належить правоохоронним органам.

Треба відзначити, що в поточному році завдяки скоординованим діям усіх правоохоронних органів завершено слідство та направлено до суду понад тисячу кримінальних справ за злочинами з ознаками корупції. Це майже 400 державних службовців, 330 посадових осіб органів місцевого самоврядування, 122 депутати районного рівня, 18 працівників облдержадміністрацій. Зокрема, в червні цього року порушено кримінальну справу стосовно голови та депутата однієї із селищних рад АР Крим. Вони вимагали та одержали хабара в сумі більш як п’ять мільйонів доларів США за надання в оренду земельних ділянок.

Також прокуратурою Херсонської області за зловживання службовим становищем порушено кримінальну справу стосовно службових осіб районного відділення Фонду державного майна, протиправними діями яких державі завдано збитків на суму понад 1,9 мільйона гривень.

Поряд із кримінально-правовими засобами правоохоронцями посилено протидію корупції адміністративною відповідальністю. У рамках реалізації Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» та антикорупційних ініціатив Президента України складено більш як чотири тисячі протоколів про корупційні діяння, за результатами розгляду котрих до відповідальності притягнуто майже три тисячі осіб. При цьому третину з них викрито саме органами прокуратури.

Дуже прикро, що посиленню протидії корупції заважають злочини, передусім вчинені самими правоохоронцями. Тільки за перше півріччя 2008 року до кримінальної відповідальності притягнуто 185 працівників міліції та 63 податківці. Зокрема, у червні поточного року до суду направлено кримінальну справу за обвинуваченням начальника Ізмаїльської податкової міліції в Одеській області, який вимагав та отримав хабара в розмірі 20 тисяч доларів США від приватного підприємця за непроведення перевірки. Судовий розгляд справи триває.

— Дуже часто в конфліктах між представниками установ чи підприємств суспільство вимушено спостерігає очевидну судову упередженість, корупцію на неприпустимому рівні.

— Безперечно, корупція в системі судової гілки влади суттєво знижує ефективність роботи правоохоронних органів, підриває основи та авторитет держави як серед її громадян, так і на світовому рівні. На стан протидії корупції продовжує негативно впливати ганебна практика скасування постанов про порушення кримінальних справ стосовно суддів іншими судами. Проте це не зменшує зусиль органів прокуратури щодо протидії корупційним злочинам серед суддів. Так, у поточному році порушено 24 кримінальні справи цієї категорії, 13 із яких направлено до суду для розгляду.

Наприклад, прокуратурою Дніпропетровської області в червні цього року порушено кримінальну справу стосовно одного з голів міського суду за вимагання та одержання хабара, сума якого становила 300 тисяч гривень, за винесення рішення про усунення перешкод на право користування нерухомим майном. Судді пред’явлено обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України (отримання хабара в особливо великому розмірі). Слідство у справі триває.

— Звернімо вашу увагу на галузь освіти. Липень — період вступних іспитів. Запроваджене у цьому році тестування закінчилося певними висновками абітурієнтів, викладачів, відповідних державних спеціалістів. Шановний Олександре Івановичу, чи є якісь нарікання з боку правоохоронних органів?

— Сьогодні ми є свідками трансформації навчального процесу, його переходу на європейський рівень. Для забезпечення конституційних прав та свобод громадян і виявлення можливих порушень під час проведення незалежного тестування та вступних іспитів до вищих навчальних закладів ми направляли завдання підпорядкованим прокуратурам для організації перевірок. Слід відзначити, що тестування пройшло належним чином, прокурорські перевірки порушень з цього приводу не виявили.

— Які саме порушення найчастіше виявляють органи прокуратури в галузі освіти?

— Органи прокуратури завжди приділяли належну увагу протидії хабарництву і корупції в навчальних закладах. Законодавцем передбачена постійна співпраця прокуратури з оперативними підрозділами МВС і СБУ. Також органи прокуратури проводять самостійні перевірки, під час яких виявляються різні зловживання.

Частіше хабарі вимагаються під час екзаменаційних сесій за сприяння в складанні іспиту, вирішенні питання про академічну заборгованість. Зокрема, прокуратурою м. Одеси у травні цього року порушено кримінальну справу стосовно двох заступників декана Одеської національної морської академії, які організували злочинну схему отримання хабарів за успішне складання іспитів навіть за відсутності студентів. У службових приміщеннях зазначених осіб вилучено понад 23 тисячі доларів США, 8 тисяч гривень та 800 євро, отриманих від студентів як хабар. Подібні злочини викрито також в АР Крим, Кіровоградській, Тернопільській областях та м. Києві.

— Адже хабар за сприяння в навчанні — це настільки поширений факт, що, мабуть, багато хто і не вважає це злочином...

— У цьому і полягає проблема. Адміністрації навчальних закладів не завжди виконують вимоги законодавства щодо викриття випадків корупції та хабарництва і подальшої передачі відповідних матеріалів до правоохоронних органів. Навіть проведені громадськими організаціями неофіційні дослідження свідчать про те, що значна частина наших громадян сприймає хабар як нормальний спосіб позитивно вирішити питання. Але ж таке ставлення як до освіти, так і до правопорушення дуже негативно впливає на молодь, її свідомість. Таким чином, держава, витрачаючи кошти на навчання, в деяких випадках отримує непідготовлених спеціалістів, чий правовий нігілізм може дуже боляче вдарити по суспільних або економічних інтересах держави.

— Які ще зловживання поширені серед керівників навчальних закладів?

— Крім хабарництва, в закладах освіти характерні факти привласнень, розтрати майна, а також порушень законодавства під час проведення тендерів. Зокрема, прокуратурою м. Олександрії Кіровоградської області порушено кримінальну справу стосовно службових осіб Олександрійського професійного ліцею, які внесли недостовірні дані до протоколів і звітів про проведення тендера. Таким чином, ліцей закупив вугільну продукцію за завищеними цінами, чим завдав державі шкоди в розмірі 32 тисячі гривень.

Правоохоронними органами держави також вживалися заходи з протидії корупційним правопорушенням з боку державних службовців Міністерства освіти і науки, його регіональних підрозділів. За перше півріччя поточного року до адміністративної відповідальності за корупційні діяння притягнуто 25 посадовців.

Так, постановою Коломийського міськрайсуду Івано-Франківської області притягнуто до адміністративної відповідальності начальника управління освіти Коломийської міської ради за порушення спеціальних обмежень при проведенні тендера.

Ще ганебнішим є вчинення зловживань та корупційних проявів у сфері освіти самими правоохоронцями. Прокуратура Івано-Франківської області порушила кримінальну справу стосовно начальника кафедри Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ полковника міліції. Він обвинувачується в тому, що вносив до табелів обліку робочого часу викладачів завідомо неправдиві відомості про вихід на роботу доцента кафедри, який у трудових відносинах із навчальним закладом не перебував. Нараховану в такий спосіб заробітну плату він отримував та звертав на свою користь. Ще раз підкреслю, подібні злочини негативним чином впливають на особистість, мораль молодого покоління, підривають авторитет викладача, який своїм прикладом повинен закласти міцний фундамент сприйняття демократичних цінностей суспільства.

Непоодинокі випадки, коли керівники окремих вищих навчальних закладів України ігнорують вимоги Міністерства освіти і науки стосовно умов прийому. Так, правилами прийому до Херсонського державного морського інституту на 2008 рік передбачено, що перевага при зарахуванні до складу студентів надається дітям моряків, які законодавством не віднесені до пільгових категорій. Завдяки вчасному втручанню органів прокуратури правила прийому приведено у відповідність з вимогами чинного законодавства.

Крім того, викрито факти недодержання вимог Закону України «Про освіту» щодо отримання ліцензії на здійснення освітньої діяльності. Зокрема, впродовж трьох років без ліцензії Запорізьким юридичним інститутом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ проводилася підготовка спеціалістів на комерційній основі за спеціальністю «Правознавство». За час навчання студентами сплачено понад три мільйони гривень. Аналогічним чином здійснювалася незаконна діяльність філії Російського недержавного вищого навчального закладу «Сучасний гуманітарний інститут» ТОВ «Центр дистанційних інфокомунікаційних технологій» у м. Севастополі. За вказаними фактами прокурорами порушено кримінальні справи, досудове слідство у яких триває.

Хочу наголосити, що тільки в першому півріччі поточного року за результатами проведених перевірок у галузі освіти прокурорами порушено понад сто кримінальних справ, переважну більшість з яких направлено до суду. Внесено майже 1,5 тисячі приписів і подань, за результатами розгляду яких до відповідальності притягнуто більш як дві тисячі службових осіб, скасовано понад тисячу незаконних актів. За втручання прокурорів учням та студентам відшкодовано близько 27 мільйонів гривень.

Генеральна прокуратура продовжує застосовувати свої повноваження для втілення у життя положень національної антикорупційної стратегії та повноцінного захисту суспільно-економічних інтересів держави.

Інтерв’ю взяла Ірина АНКУДІНОВА.