У Криму інженерів-будівельників не готує жоден вуз

Сьогодні щонайменше півсотні компаній і приватних бригад надають будівельні і ремонтні послуги в Севастополі — вдвічі більше, ніж рік тому. Набираючи штат, кожен «новобранець» запрошує в агентств з працевлаштування по два-три десятки майстрів і три-п’ять керівників — виконробів, інженерів, керівників проектів й інших фахівців. І платять будівельникам цілком пристойно: якщо торік виконроб міг просити $500—600, то сьогодні йому вже запропонують $1 тис. на місяць. Інженери на будівництві претендують на $1,5—2 тис., а головні інженери — й усі $2—4 тис. щомісяця. «Рядовий» досвідчений і старанний робітник цілком може заробити $1 тис. на місяць. «Такої кількості будівельних фахівців у нашому місті просто немає, тим більше, що в останні роки престижність цієї професії різко знизилася, і абітурієнти воліють учитися не в ПТУ, а в численних філіях приватних вузів, які доступні навіть власникам посереднього атестата», — вважають представники агентств.

І таке судження цілком обґрунтоване. У Криму інженерів-будівельників не готує жоден вуз. Тому везуть фахівців з інших міст України, де є профільні інститути. Представники робітничих спеціальностей найчастіше приїжджають з Кіровоградської, Вінницької або Херсонської областей.

У подібній з організаторами будівельного бізнесу ситуації опинилися судноремонтники і винороби. За той час, поки підприємства не працювали, багато фахівців змушені були перекваліфікуватися. Тому тепер компанії готові брати на роботу людей навіть без досвіду, привозити їх з інших регіонів країни. Поки що навіть такі «новаторські» підходи не допомогли розв’язати всіх проблем. Свою лепту в кадровий дефіцит у Севастополі привносить його приморська географія: часті ситуації, коли в один момент підприємство залишають півтора-два десятка людей технічного і обслуговуючого персоналу — ідуть у рейс на морському судні. Традиційно тут морська професія котирується дуже високо. Не в останню чергу через заробітки (з тижневого круїзного рейсу моряк може привезти до $800), що з лихвою покривають витрати на виготовлення необхідних документів і на «пробивання» місця в екіпажі.

«Приморський» статус Севастополя має і яскраво виражений сезонний вплив на стан ринку праці. Улітку ресторани, турфірми, готелі тощо різко збільшують штат співробітників. У ці само місяці всі активні громадяни готові результативно попрацювати не «на дядю», а на себе: чи то надаючи транспортні послуги, чи то здаючи в оренду житло. «Ножиці» між попитом та пропозицією на ринку праці помітно розходяться.

З огляду на виконання містом історичної ролі військово-морської твердині і, як наслідок, велика кількість людських зв’язків його жителів у столиці сусідньої держави значна частина перспективної севастопольської молоді орієнтується на пошук кар’єрних перспектив за східним кордоном України.

«Райдужні» фарби в картині севастопольського ринку праці «відтіняють» стан справ у сфері торгівлі. Дистриб’юторські компанії істотно знизили попит на фахівців із продажів: позначилася реструктуризація бізнесу і скорочення штатів. Проте «продажники», що звільнилися, не поспішають йти в роздріб, а вважають за краще або шукати роботу в інших регіонах країни, або кардинально змінювати сферу діяльності. Частина фахівців із продажів, особливо ті, в яких базова освіта — технічна, повертаються до своєї першої професії. Відчуваючи жорсткий дефіцит інженерних кадрів, роботодавці не перебирають і працевлаштовують навіть тих, хто повертається.

А ось бухгалтерами, маркетологами, юристами, офісним персоналом севастопольські фірми укомплектовані і особливо не переживають на перспективу: цих фахівців кримські вузи готують у достатній кількості. Що, либонь, позначається на зарплаті цих категорій працівників: бухгалтери, менеджери, секретарі «задовольняються» зарплатою в 1000 гривень.

Енергійне розширення штатів керівників виноробних підприємств не спонукає на настільки кардинальне підвищення заробітків: заводським робітникам пропонують до 1 тис. грн., технологам — 1,2 тис. грн. на місяць, у той час як на національному ринку за таку роботу «зі старту» платять $800. Аналітики не схильні таку ситуацію драматизувати: у севастопольських майстрів-виноробів авторитет настільки високий, що без роботи вони не залишаться, а відплив кадрів, та ще й в конкуруючі фірми, змусить місцевих бізнесменів переглянути своє ставлення до нинішніх ставок зарплати.

Севастополь.

Фото автора.

На знімку: майстер виробничого навчання Петро Тимофійович Кіктєв (на знімку — зліва) за больш ніж три десятиріччя праці в Севастопольському центрі профтехосвіти імені Маршала А. В. Геловані навчив будівельних спеціальностей не одну сотню дівчат и хлопців. Серед них — і випускник-2008 Антон Герман.