Продовжуємо тему статевого виховання, розпочату в матеріалі «Говоріть про народження, а не про подарунок лелеки» («Голос України» за 8 травня). Тоді йшлося про особливості статевого виховання у дитячому віці. Нині ж поговоримо із психологом Людмилою Гридковець (на знімку) про те, що мають знати про інтимне життя підлітки.
— Пані Людмило, я щонеділі слухаю радіопрограму для старшокласниць «Дівчата». Ведучи мову про статеві стосунки, здебільшого вчать користуватися засобами контрацепції. Може, варто більше акцентувати увагу на таких поняттях, як сором’язливість, цнотливість, утримання від ранніх статевих зв’язків?
— Однозначно. Треба формувати психосексуальну культуру. Інформація ж про контрацепцію формує не культуру, а безвідповідальність. Як засвідчує практика, в тих країнах, де багато говориться про запобіжні засоби, зазвичай зростає кількість підліткових вагітностей. Бо якщо дитина не має цієї інформації, вона сто разів подумає, перш ніж почати статеві стосунки. А поінформований підліток упевнений у своїй безпеці, тому з більшою легкістю дозволяє собі інтимне життя. Отже, більшає й кількість підліткових вагітностей. Програма статевого виховання не має зосереджуватися лише на контрацепції. Слід говорити про цінності — щоб у дівчинки і хлопчика формувалася повага до себе як до жінки й чоловіка. Вони мають бути зорієнтовані на те, щоб їх поважали й цінували, а не ставилися як до шматка м’яса. Це надзвичайно важливо.
— Згодна. Однак і елементарні знання про контрацепцію, мабуть, не зайві для підлітків?
— Так, інформація про наявність таких засобів не зашкодить. Але часто в цьому ракурсі дитині кажуть про безпечний секс, а його апріорі не існує. У такому разі підліток не розуміє відповідальності за зачате життя. І не здогадується, що ефективність того ж презерватива — не 100, а 75%. І що він не рятує від ВІЛ-інфекції, а лише зменшує ризик. І дівчина або хлопець включається у дорослі процеси, а наслідки наздоганяють...
— Нині значення фізичної близькості жінки й чоловіка перебільшується. Тож необхідно переконати юне покоління, що це лише кульмінаційна точка почуття під назвою «кохання».
— Безперечно. Юна людина повинна розуміти, що тільки кохання дає оцю повноту почуттів. А безпеку гарантує лише шлюб із тією людиною, з якою ви присягнули бути до кінця життя.
— Але ж «половинка» теж іноді може в гречку скочити...
— Звісно, ніхто не застрахований... Але це набагато менш імовірно, ніж за відсутності шлюбних стосунків.
— В одній телепередачі прозвучали дані опитування: у двох восьмих класах понад 80% учнів уже живуть статевим життям і 40% з них мають різних партнерів. Це вже тенденція?
— Ця інформація не відповідає дійсності. Я пам’ятаю, наприкінці 1990-х провели дослідження, під час якого 70% старшокласниць заявили, що живуть статевим життям. Але те опитування підкріплювалося гінекологічним оглядом, який показав, що таких тільки 22%. Отже, це спосіб презентації себе як старшої й дорослішої. Реальність є трошки іншою. Я проводила дослідження серед студентської молоді. І можу сказати, що 56% другокурсників (І семестр) не мають і не мали сексуальних стосунків. Щоправда, у ІІ семестрі може відбутися певний стрибок. Та цікаво, що це стрибок більш психологічний, коли юні люди або не відповідають на ці запитання, або їхні відповіді теж є виявами самопрезентації.
— І все ж, якщо батьки дізналися, що дочка або син (старшокласник, студент) живе статевим життям, як слід реагувати?
— Спокійно. Раджу сказати синові: «Ти можеш мати інтимні стосунки, але пам’ятай: що б ти не робив заради безпеки, вагітність все-таки можлива. А я не можу дозволити, щоб твоя дитини росла сиротою, тож муситимеш одружитися. Якщо ти готовий брати зараз відповідальність за цю дівчину як за свою половину та за майбутню дитину — будь ласка». Такі слова дуже часто спонукають до більш тверезого погляду на життя. Батьки ніби не заборонили, але у підлітка виникає розуміння: «А чи справді я хочу одружитися з цією дівчиною раптом що?..» Та й дочці обов’язково поясніть, якими можуть бути наслідки вільного кохання.
Розмову вела Тетяна КРОП.
Мал. Костянтина КАЗАНЧЕВА.
