Сусідський культурний візит — так можна назвати бліц-гастролі Луганського обласного російського драматичного театру в Донецьку. Луганчани приїхали одразу після тріумфу — отримання гран-прі на Міжнародному театральному фестивалі
«Класика сьогодні» у Дніпродзержинську.Там вистава
«Господа Головлевы» за романом Салтикова-Щедріна дістала найвищу оцінку. За словами завідуючої літературно-драматичною частиною театру Галини Зенцевої, колектив завжди був вірним класиці: в репертуарі — вистави за творами Островського, Купріна, Грибоєдова...«
Сучаснішого автора, ніж Островський, як на мене, немає, — каже пані Галина. — Візьміть його ідеї слов’янофільства — про те, що західний шлях розвитку начебто шкідливий для слов’янської душі. Хіба не про це суперечки чуємо зараз? А проблема батьків і дітей у Салтикова-Щедріна? Класика змушує замислюватися і співпереживати. Зрештою, за сьогоднішніми мірками, Іудушка, виявляється, не такий уже й негідник».Втім, у Донецьку луганчани не показали відзначену гран-прі виставу. Як пояснили — прагнули задовольнити всі смаки і привезти різні спектаклі. Ось
«Кабала святош» за М. Булгаковим, де простежуються мотиви стосунків драматурга зі Сталіним. У варіанті луганчан ця тема лунає ширше: як трагедія творчої особистості, стосунки митця і влади, інтелігенції і держави. Вистава «Саня, Ваня і з ними Рімас», прем’єра якої відбулася напередодні Дня перемоги, — про війну, однак батальних сцен там немає. Вистава — про долю російської жінки в тилу. Нарешті, комедія Р. Куні «Надто одружений таксист» сподобалася шанувальникам англійського гумору і добре закрученого сюжету. «Всі три вистави — це різна режисура, різне вирішення, — розповів заслужений артист України Євген Кравцов. — У нашому театрі проблема — нема головного режисера, тож репертуарну політику доводиться будувати художній раді. Але тут є і плюс: ми можем запрошувати різних режисерів, з різним баченням і стилем».
