Важливі для розвитку науки і суспільства проблеми розглянуто на засіданні Ради президентів академій наук України за участю голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Володимира Полохала.

Підкреслювалось, що Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» містить низку недоліків, які перешкоджають розвитку галузі в країні. За ініціативою комітету розпочато роботу з вдосконалення чинного законодавства.

Першу редакцію змін підготовлено Міністерством освіти і науки. Значна її частина стосується підвищення рівня кадрового забезпечення наукової діяльності. В ній чіткіше формулюється роль державної атестації у встановленні рівня фахової кваліфікації наукових і науково-педагогічних кадрів, розкривається роль Вищої атестаційної комісії у цій справі, уточнюються повноваження Кабінету Міністрів та Міністерства освіти і науки у сфері наукової та науково-технічної діяльності, конкретизуються напрями бюджетного і програмно-цільового фінансування.

У запропонованій міністерством редакції змін до чинного закону норма щодо видатків на науку в розмірі 1,7 відсотка ВВП, яка практично ніколи не виконувалася, замінюється на зобов’язання держави забезпечити поступове наближення до цього показника. Але не уточнюється термін. Та й сам розмір (1,7 відсотка) вже не відповідає вимогам. Так, Лісабонською стратегією для країн—членів ЄС як перспектива до 2010 року встановлено три відсотки ВВП видатків на науку.

Володимир Полохало зазначив, що нині комітет проводить роботу з опрацювання змін до Закону України «Про вищу освіту». Крім того, ВАК України підготовлено законопроект «Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації». Проведено слухання в комітеті про стан регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності. Питання ефективного державного управління науково-технічною та інноваційною сферою є найбільш актуальним у державі. Народний депутат наголосив: підготовка законодавчих пропозицій має проходити комплексно і узгоджуватись з нормами інших законів, що мають відношення до науково-технічної галузі.

Підкреслювалось, що важливим залишається питання законодавчого забезпечення діяльності самих академій наук, збереження їхнього майна та забезпечення реалізації результатів наукових досліджень.

На жаль, є випадки, коли необґрунтовано і навіть з порушенням законів вилучаються провідні наукові установи з майнового комплексу академій (наприклад, так було в Інституті онкології).

Згідно із законом академії мають право створювати підприємницькі структури, але не можуть управляти корпоративними правами держави, відкривати поточні рахунки в банках. З другого боку, на земельних ділянках академій будується житло різними компаніями, що заборонено.

Варто, зазначалось, внести зміни до Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статус їх майнового комплексу» та адаптувати його положення до чинного законодавства щодо управління державним майном.

Потрібно на законодавчому рівні створити ефективні умови залучення майнових можливостей НАНУ та галузевих академій наук у реалізації інноваційних проектів на базі розробок академії. Це треба робити негайно і бажано було б вже у вересні цього року розглянути ці питання у парламенті.