Для малого бізнесу в Сумах легких і світлих часів не було ніколи. Його весь час згинають у підкову, скручують у бублик, ламають і витирають об нього ноги то владні опричники, то їхні посіпаки та старші
«колеги» із середнього й великого бізнесу. Особливо непереливки тим, хто орендує чи має у своєму розпорядженні бодай клаптик земельної ділянки. Таких готові з’їсти живцем навіть без солі. Й, уявіть собі, з’їдають одного за одним.Якщо раніше битва за
«останню» п’ядь землі в обласному центрі, як правило, починалась із словесних баталій на сесіях міськради та на судових засіданнях, то нині, певно, для пришвидшення «приватизаційного» процесу — ледь не одразу... з мордобою. Причому, як кажуть у відомих колах, конкретного, із застосуванням не лише кулаків, а й набагато «аргументованіших» підручних засобів. Либонь, для більш дохідливого втовкмачування «прописної істини» опонентам.Одна з таких кулачних забав ледь не була спровокована в Сумах у понеділок надвечір в останній день березня на підступах до одного з міських ринків, розташованого майже в самісінькому центрі міста. Утім, перш ніж описувати останню сумську предтечу
«куликовської битви», коротко переповім її передісторію.Завдяки своєму стратегічному розташуванню ринок
«Леваневського» із самого початку свого існування мозолить очі багатьом «просунутим» місцевим бізнесменам. Усі 12 років баталії навколо цього «стратегічного» об’єкта площею в 16 соток постійно розпалювалися то на сесії міськради, то безпосередньо на його території. Однак поки він перебував в оренді у «першовідкривача», всі баталії переважно мали словесний характер й обмежувались лише відірваними ґудзиками та рукавами. Зовсім за іншим сценарієм розвиваються на ньому події з кінця минулого року — після продажу знервованим власником від наїздів претендентів своєї фірми—орендатора ринку чи то власнику, чи то співвласнику однієї із сумських мереж супермаркетів.— Продав, як кажуть, з усім гамузом: із 120 кіосками, навіть не повідомивши нас про цю угоду, — поінформувала на прес-конференції, організованій обласним громадським об’єднанням
«Воля громади», одна з приватних підприємців на ринку «Леваневського», голова кооперативно-споживчого товариства «Козацька слобідка» Світлана Агафонова. — Новий власник одразу взяв бика за роги, заявивши, що найближчим часом на місці нинішнього ринку з’явиться ще один торговельний комплекс, порекомендував нам якомога швидше вшиватися зі своїми речами світ за очі.Для гуртової відсічі, відстоювання власних інтересів та взяття території підприємства у співвласність на паях підприємці з
«ласого» ринку перші в Україні створили вищезгадане кооперативно-споживче товариство. Тож і пішли відстоювати свої інтереси до міських можновладців, пояснивши, що на їхньому утриманні перебувають понад півтисячі голодних ротів. Здається, подіяло. Упродовж останніх півроку доля ринку з десяток разів розглядалась на різних владних рівнях: сесіях міськради, депутатських комісіях, навіть на засіданнях деяких обласних управлінь. І всі обіцяли прихисток і підтримку. Та ми з вами, дорогі читачі, вже давно знаємо, чого варті можновладні обіцянки.— Одного разу міський голова Геннадій Мінаєв привселюдно у гніві навіть кулаком грюкнув об стіл, мовляв, скільки ще різні шари правитимуть бал у місті! — розповіла Світлана Агафонова. — Та чи то слабо грюкнув, чи то гнів був розрахований лише на довірливих виборців, новий власник як і раніше відмахувався від
«погроз», як від набридливих мух, і продовжував тиснути на ринковиків.Затюканим підприємцям стало зрозуміло що до чого після двох візитів у пошуках справедливості.
— Заступник міського голови Костянтин Єфименко, — продовжувала Агафонова, — спочатку начебто стурбувався нашою проблемою, однак потім побажав нам щастя... в інших кабінетах. А один із депутатів міської ради з фракції БЮТ, якому повідомили, що розпочинаємо благоустрій ринку власними силами, заявив, як кажуть, не відходячи від каси:
«Ви будуйте, а ми проведемо через сесію своє рішення!». Точно, як у прислів’ї: ви косіть, а ми скиртуватимемо.— Отже, новий власник не став більше чекати з моря погоди і з відкритим забралом пішов в атаку на конкурентів, — зазначив голова депутатської комісії Сумської міськради Володимир Войтенко, який також брав участь у прес-конференції.
...Як і всякий стратег, він перед вирішальною атакою провів
«розвідку» боєм: 1 квітня «ощасливив» підприємців кількома тоннами піску, якими завалив вхід до ринку. «Два дні після цього 120 людей прибирали першоквітневий «подарунок», — скаржилася Агафонова. Прибирали й не відали, що то були навіть не квіточки, а лише бруньки. Справжню свою сутність співвласник продемонстрував у п’ятницю 4 квітня....Атака була миттєва. Вислані
«хазяїном» на силове захоплення ринку «козачки», діяли як вишколені спецназівці: за лічені хвилини зрізали «болгаркою» петлі на закритих вхідних ринкових воротах, потім замок, після чого взялися за демонтаж вивіски з назвою підприємства. Спроби декількох десятків опонентів, які прибули на захист ринку за тривогою, відтіснити «зальотних» із займаних позицій бажаних результатів не принесли. Тим часом Закон в особі кількох вартових порядку мовчав немов партизан. «Протистояння, яке ось-ось могло перерости у криваву сутичку, здається, лише тішило доблесних правоохоронців», — наголосила ще одна учасниця прес-конференції Світлана Річинська. Тож усі прохання місцевих підприємців вжити заходів до вандалів, які посягнули на чуже майно, особливого захоплення й «ентузіазму» в охоронців правопорядку не викликали, і вони досить тривалий час — до самого смеркання — залишалися в ролі сторонніх арбітрів. Ось тоді я й почув від власниці одного з ринкових кіосків слова, винесені в заголовок: «Хто багатий, той і... хам. Таких навіть міліція захищає...». Чи то міліціянтів нарешті таки пройняли презирливо-зневажливі слова жінки про їхню мораль та доблесть, чи то пристрасті дійшли до критичної точки кипіння, але за якісь півтори години подій вони таки згадали про свій обов’язок і змусили «козачків» повернутися до «хазяїна» піймавши облизня.А тепер найцікавіше. За твердженням Світлани Агафонової, той, хто стоїть за спробою силового захвату ринку, має нести кримінальну відповідальність щонайменше за двома статтями КК України. Першу суд має пред’явити йому за протизаконні дії, оскільки апеляційний суд Харкова ще не виніс у справі рішення на його користь. По-друге, навіть якби й виніс, то рейдерська атака на ринок
«Леваневського» все одно підпадає під кримінальну статтю, оскільки фірма нового власника орендує на ринку лише 10 соток землі, а замах був здійснений на всі 15,8 сотки...Тож невже крилата фраза, почута мною від жінки під час штурму
«Леваневського», не така вже й далека від істини, і всі багаті в Україні справді живуть за неписаними законами? Як хочеться, щоб це припущення виявилось хибним. Щоб довести, що я помиляюсь, прокурору міста Суми потрібно лише порушити карну справу за фактом вчинення протизаконної спроби силового захоплення ринку «Леваневського». Невже порушить?..Сумська область.
