На «підземних» картах є те, що супутник не зафіксує. Йдеться про так звані карти надр, які можуть містити досить цінні відомості про поклади корисних копалин. Саме вони сьогодні й цікавлять представників бізнесу. І не тільки...

Здавалося б, всі надра Луганщини вже давно досліджені. Але ні! Років десять тому, наприклад, з’ясувалося, що, крім вугілля, нафти й газу, луганська земля зберігає в собі й золото. Можна уявити, яке величезне значення й ступінь таємності мають картографічні матеріали й знання тих людей, які мають до них доступ і є носіями таких секретів. Співробітники управління СБУ в Луганській області, які працюють у сфері забезпечення збереження державної таємниці, зазначають, що основна частина цього матеріалу — схеми гірських виробок, що, зрозуміло, пов’язано з великою кількістю в регіоні вугільних підприємств. Проблема захисту таких відомостей стає дедалі актуальнішою, оскільки інтерес бізнес-, а також кримінальних структур до розробки надр і до земельних ресурсів щороку зростає.

За даними прес-служби управління СБУ, наприкінці минулого року при проведенні спільних з екологічною інспекцією й теруправлінням Держгірпромнагляду перевірок виявлено 38 фактів незаконних розробок надр і видобутку корисних копалин. Добували не тільки вугілля, але й камінь-піщаник, пісок. Для власників всіх нелегальних копанок, рудників і кар’єрів «підземні» карти становлять досить високу цінність. Схеми підземних родовищ мають серед них найбільший попит. Адже на них позначені місця, де вугільні шари виходять на поверхню, і в цьому місці паливо можна добувати навіть за допомогою екскаватора.

У минулому році за матеріалами управління СБУ в Луганській області за порушення порядку роботи з картографічними матеріалами, які містять інформацію з обмеженою формою доступу, до адміністративної відповідальності притягнуто близько 50 посадових осіб. Половину з них покарано саме за порушення, допущені при роботі із секретними картами. Наприклад, одне приватне підприємство в Луганську займалося наданням послуг з оформлення документації, пов’язаної з розробкою надр. Як було встановлено, у їхній перелік входило і оцифрування (перенесення з паперових на електронні носії інформації) «підземних» карт. Як пояснюють правоохоронці, забороненим цей вид діяльності взагалі-то не є, але для того, щоб ним займатися, необхідно мати спеціальний дозвіл. Але комерційна структура убезпечила себе тим, що знайшла фахівця, який мав офіційний допуск до секретних матеріалів. Вважаючи це достатньою підставою, своїм наказом керівники фірми допустили фахівця до державної таємниці. На цей дозвіл «купилися» керівники вугільного підприємства. Повіривши комерсантам на слово, вуглярі надали їм карти на оцифрування й тим самим дали можливість одержати доступ до державних відомостей, що вважаються закритими. А якщо інформація перейшла в електронний вигляд, подальшу її долю простежити дуже важко...