У Криму з'являться промпарки

На сесії Бахчисарайської райради вже затверджено концепцію, зареєстровано ВАТ «Бахчисарайський районний промпарк», розроблено техніко-економічне обгрунтування проекту. Нині вирішується земельне питання, розповів глава райдержадміністрації Ільмі Умеров. Спершу під промпарк передбачалося виділити 132 га землі, але через підвищений попит на неї тут вирішили поки що обмежитися 32 гектарами. Територія ця розташована усього за кілометр від Бахчисараю, обтікає автостраду Сімферополь—Севастополь, має близько кілометра залізниці, що вирішує всі транспортні проблеми.

На першій ділянці запланували розташувати одразу 15 підприємств, переважно — з переробки сільгосппродукції, машинобудування, легкої промисловості та інших. Тут буде й транспортна парковка, адміністративна і технічна зони. Вже готуються земельні ділянки, підводяться комунікації. На будівництво мереж потрібно шість млн. грн., і стільки само — на внутрішнє інженерне устаткування. Створення ж усього парку коштуватиме майже 120 млн. грн. Уже є зацікавлений стратегічний інвестор, якому бахчисарайці пропонують увійти в статутний фонд їхнього промпарку і отримати 75% акцій. Тож протягом цього й наступного років заплановано вирішити всі організаційні питання та почати будівництво промпарку, і вже через неповних чотири роки ввести його в експлуатацію.

Якщо почують екологів...

Другим за терміном втілення ідеї індустріального парку і найбільшим на території півострова обіцяє стати Щолкіне на узбережжі Азовського моря, каже його міський голова Володимир Шкалаберда. Промисловий парк збираються спорудити на базі так і не добудованої атомної станції, яка розташована за десять кілометрів від міста. 580 га землі на березі моря й навколо озера Акташ планує повністю віддати інвесторам ініціатор проекту — міська адміністрація, бо вважає, що тільки в такий спосіб створить ефективне виробництво. Частиною індустріального парку стане вже збудована вітрова електростанція. Оскільки неугіддя ці промислові, то не доведеться міняти їх статус. Розмістити ж можна найрізноманітніші виробництва: від потужних електростанцій до підприємств із виготовлення біопалива. Ще триває процес визначення кордонів, офіційно рішення про виділення землі не закріплене, але комунальне підприємство «Щолкінський індустріальний парк» вже зареєстровано. Реалізація проекту здатна швидко вивести регіон з депресивного стану, забезпечити різке зростання надходжень у бюджет і гідну зарплату місцевим жителям, майже половина з яких нині безробітні або не мають постійного заробітку. Але для того, щоб парк збувся, потрібно вкласти ще багато сил і коштів, починаючи з будівництва доріг і залізниці, комунікацій і споруд для виробництва електроенергії й підведення природного газу, який видобувають поруч на шельфі. На першому етапі заплановано освоїти 200 га, на що знадобиться 70 млн. грн., на другому — 400 гектарів, що потребує 50 мільйонів гривень.

Серед тих, хто серйозно зацікавився програмою індустріалізації Керченського півострова, й п`ять найбільших південнокорейських енергогенерувальних компаній, які заявили про своє бажання за підтримки Корейського банку розвитку спорудити на місці недобудованої Кримської АЕС надпотужну комбіновану газопарову електростанцію. В уряді автономії вважають, що розвиток енергетики в Східному Криму необхідний для всього півострова, а будівництво електростанцій саме в Щолкіному має низку переваг, серед яких — вигідне географічне положення, наявність охолоджувального штучного водоймища й попередня інженерна підготовка будівельного майданчика.

Місто недобудованої атомної станції приваблює інвесторів насамперед вільною землею. Міські владники кажуть: в Криму незайнятих земель вже майже не лишилося, тож на цьому кількасотгектарному майданчику можна спорудити важіль для стрімкого розвитку регіону. А земля сьогодні — основна цінність, особливо морське узбережжя. Проте що буде тут споруджено, не визначилися досі. Та запевняють — лише екологічно безпечне виробництво.

Ще одна група інвесторів попередньо, хоча теж поки що лише на папері, вже вирішила: тут буде нафтопереробка і виробництво будматеріалів. З підозрою до цього проекту ставляться екологи й курортники. На їх думку, саме такого напрямку діяльності промпарк здатен знищити рекреаційну привабливість унікального регіону. Екологи, яких уперто не запрошують на присвячені перспективам краю наради, твердять: ця місцина сейсмічно небезпечна, тут восьмибальна система, потужні глибинні еманації, грязьовий вулканізм і магматизм. Це встановили вітчизняні та італійські фахівці, які попередили: йдеться про зону підвищеної геодинамічної сейсмічної небезпеки.

У лещатах самозахватів

Оскільки в Сімферопольському районі вже практично не лишилося й клаптика вільного моріжка, створення промзони запланували на землях міністерства оборони. 60 га території колишнього військового містечка мають умістити 20 нових виробництв переробки сільгосппродукції, харчової промисловості, фармацевтичної галузі, машинобудування та складання, пояснив глава райдержадміністрації Віктор Павлов. Щоб парк запрацював, потрібно 625 мільйонів гривень. Переваги цього парку в близькості до «воріт Криму», які знаходяться в сонячному сплетінні шляхів усіх видів транспорту, включаючи повітряний, можливості використовувати міську інженерну інфраструктуру, забезпеченість водою, електроенергією й кваліфікованим людським міським і сільським потенціалом. Дата ж введення в експлуатацію цього проекту стане відомою одразу після того, як знайдеться джерело фінансування.

Новий Крим

Така назва джанкойського проекту «Промислово-логістичний парк», для якого вже вибрали дві ділянки площею 350 і 25 га. На першій реальний інвестор уже збирається збудувати аеродром легкої авіації, на другій готується реалізація проекту промпарку. Ця територія околиці Джанкою окільцьована великим залізничним вузлом і трасою державного значення Харків—Сімферополь. Розробники техніко-економічного обгрунтування проекту — чехи, пропонують міськраді організувати тут виготовлення сонячних колекторів і двигунів, виробництво біопалива й швидкоспоруджуваних будівельних конструкцій та переробку сільгосппродукції, уточнює міський голова Валентин Синицький.

Головне питання нині — пошук грошей на облаштування території, щоб вона здобула статус промислового парку. За класичною схемою зробити майданчик привабливим для інвестора, тобто забезпеченим усіма необхідними інженерними комунікаціями, має місцева влада. Підраховано, що тільки підведення їх сюди обійдеться в сім мільйонів гривень. Таких коштів у місцевому бюджеті не знайти. Уряд автономії замість реальних грошей обіцяє лише допомогу в пошуку стратегічного інвестора, але й цю проблему перекладає на регіон. Відмовчується й Кабмін. Концепція ж створення промпарків передбачає, що саме держава виділяє кошти на підведення інженерних комунікацій, а гроші на капітальне будівництво в держбюджеті не передбачені. У Чехії, приміром, частка держави в реалізації подібних проектів становить 80%. Варто й нашій владі допомогти у цій перспективній справі, яка справді гарантує стрімке економічне відродження регіонів, допомогти не тільки вказівками про необхідність прискорення створення індустріальних парків, а й реальними коштами.

На знімку: на місці, де в 90-х роках повинна була вирости Кримська АЕС, незабарам може з'явитися один з промпарків.

Фото з сайта http://shelkino.com.