Як уже повідомляв «Голос України», в Івано-Франківську на Європейській площі розпочато будівництво меморіального комплексу і пам’ятника провідникові ОУН Степанові Бандері. Подія ця означає, що міська влада вольовим способом вирішила покласти край дискусіям щодо місця спорудження пам’ятника, які тривали майже чотири місяці й загрожували зірвати наміри відкрити комплекс до 1 січня 2009 року, коли громадськість відзначатиме 100-річчя Степана Бандери.

Як це часто буває, прикарпатці включилися в обговорення місця для пам’ятника тоді, коли відповідне рішення уже було прийнято депутатами Івано-Франківської міської ради. Сам факт спорудження пам’ятника ні в кого не викликає заперечень. Однак де саме він має стояти — немає єдності навіть серед представників громадських організацій націонал-патріотичного спрямування. За Європейську площу була міська влада. У березні цього року вона прийняла рішення про виділення 8,5 млн. грн. на спорудження меморіального комплексу на цьому місці. Ця площа — недалеко від історичного центру міста, на перетині вулиць, що носять імена провідників ОУН Євгена Коновальця і Степана Бандери.

Опоненти ратували за Вічевий майдан. Їхні аргументи — центр міста, а не «задвірки», тут традиційно проходять народні віча та всілякі громадські зібрання, відзначають суспільно важливі події.

Вогонь дискусій перекинувся на шпальти місцевих видань. Влада, аби примирити громадськість та дійти спільного знаменника, запросила до міста дві експертні команди — зі Львова і Києва. Однак експерти лише підлили масла в огонь. Бо львів’яни визначили найкращим місцем для пам’ятника сквер біля медичного університету, а кияни — той таки Вічевий майдан. Причому жодна експертна група не назвала вдалою для втілення задуму Європейську площу, визначену міською владою. Однак обласні очільники вирішили, що вибір місця для пам’ятника — прерогатива міської влади. Після такої заяви міська влада відчула свої руки розв’язаними і одразу запустила в діло екскаватори.

Отож комплекс стоятиме на Європейській площі. Він складатиметься з музею під землею площею 560 тис. кв. м та власне пам’ятника. Під музей уже вирито котлован — півколо радіусом 28 м і глибиною три метри. Автором проекту є іванофранківець Ярослав Дорошенко. Йому допомагали конструктори Анатолій Пушик та Тетяна Мельник, архітектор Оксана Процик. Сам пам’ятник провіднику ОУН створить львівський скульптор Микола Посікіра, відомий прикарпатцям по пам’ятнику Іванові Франку біля драмтеатру. Фігуру Степана Бандери виготовлять з бронзи, а сам комплекс облицюють мармуром або гранітом.

Однак тепер уже й сам проект пам’ятника викликає багато запитань. Днями в обласній газеті «Галичина» опублікували кольорову композицію центральної частини меморіалу: масивний хорний хрест, від якого у два боки розходиться павутиння, а на його тлі на невеликому п’єдесталі — фігура Степана Бандери. Група знаних у краї архітекторів різко виступила проти такого вигляду комплексу. «Напрошується алегорія, що хрест — це павук, який снує павутиння, — зауважує відомий на Прикарпатті архітектор Лукія Лукомська. — Це швидше має вигляд агітації комуністів проти релігії.

Тим часом до 100-річчя Бандери залишилося півроку.

Івано-Франківськ.