Ані після президентських, ані після парламентських виборів проблемна південна Херсонська область так і не вийшла з глибокої системної кризи. Регіон поступово перетворюється на територію, перевантажену соціальними, економічними та екологічними проблемами. До них додається криза у відносинах різних гілок місцевої влади. І, схоже, годі й думати, що бодай якась політична сила здатна допомогти області позбутися усіх негараздів.

Партії — мов перевертні

Серйозні прорахунки президентської команди у кадровій політиці у 2005— 2006 рр. призвели до подальшого нівелювання серед херсонців образу влади та різкого зниження довіри виборців до президентської партії. Про це свідчать результати опитувань, які регулярно проводить соціологічна лабораторія Херсонської обласної організації Комітету виборців України (КВУ). Якщо в листопаді 2005 р. 38% мешканців обласного центру, котрі взяли участь у опитуванні, підтримували окремі заходи помаранчевої влади, то в березні 2008 р. таких було лише 25% (повністю підтримувало ще менше — 5%, тоді як у листопаді 2005 р. таких було майже 13%).

Найвагомішим аргументом у діяльності політичних партій стало протистояння та звинувачення в усіх бідах «протилежної» гілки влади: помаранчеві адміністрації проти біло-блакитних депутатських рад.

Як тільки чиновник потрапляє в управлінську «колоду», він одразу змінює свої нещодавні політичні погляди. Іноді в результаті виникають досить несподівані перевтілення. Прикладів у сучасній херсонській політичній реальності досить багато. Назвемо лише один, пов’язаний з розбудовою нової партійної структури — «Єдиний центр».

7 червня голова обласної державної адміністрації Борис Сіленков презентував широкому загалу нову партію. Під її прапорами зібрався досить різношерстий люд: безпосередні підлеглі голови облдержадміністрації, серед яких — його заступник, керуючий справами, його ж прес-секретар, а також підприємці середньої руки, колишні партійці, яких встигли виключити з різних партій. Усі вони стали «народною опорою» Президента в області, і тепер, як планується, відтворять нову центристську ідеологію. В «Єдиному центрі» опинився й недавній голова обласної організації Прогресивної соціалістичної партії. Такі пасьянси можуть остаточно звести з розуму невелику кількість виборців, котрі раптом забажають «свідомо обирати» своїх депутатів.

Депутати «зарилися» в землю

На позачергових виборах 2007 р. п’ять політичних сил в області перетнули тривідсотковий бар’єр — Партія регіонів, БЮТ, КПУ, «НУ—НС» та Блок Литвина. Нагадаємо, що у 2006 р. таких політичних об’єднань було сім (крім зазначених, прогресивні соціалісти та соціалісти). При цьому лише дві політичні сили збільшили кількість своїх прихильників порівняно з 2006 р. Це — комуністи та бютівці. Всі інші втратили: хто десятки тисяч виборців, хто десятки відсотків власного електорату.

За оцінками експертів, тенденція втрати довіри виборців до своїх політичних партій триває. Фактично весняну звітну кампанію депутатів — представників місцевих організацій партій перед своїми виборцями, що передбачено законом «Про статус депутатів місцевих рад», було провалено. Звіти перед виборцями було проведено частково та формально. Наприклад, коли представники Комітету виборців України завітали на оголошену зустріч представників Партії регіонів з виборцями у Херсоні, вони там не побачили не тільки виборців, а й самих депутатів, які повинні були звітувати.

Руйнуються уявлення про політичні та ідеологічні орієнтири. Як приклад можна навести таку ситуацію: голова облдержадміністрації, який одночасно очолював обласну організацію «НС—НУ», оголосив про свій вихід із лав партії та перехід до «Єдиного центру». Майже водночас із цим фракція партії «НС—НУ» в обласній раді призначає його, депутата облради, головою своєї фракції. В Херсонській міській раді ще минулого року розвалилася фракція Партії регіонів, з якої вийшла частина депутатів, нібито з дозволу партійного керівництва, та утворила позапартійну групу «Південний регіон». Ця група «втягла» деяких депутатів з інших партійних фракцій. А потім і сама більшість із «звичайних» та «південних» регіоналів, комуністів та деяких дрібних фракційних утворень розвалилася. У результаті склалася неймовірно численна ситуативна більшість навколо голосувань за земельні питання.

Неструктурована анархія привела до того, що наприкінці квітня частина депутатів Херсонської міськради з БЮТу, блоку «Громадський контроль», окремих членів Партії регіонів та деяких інших (усього «бунтівників» набралося 42 із 76 депутатів) несподівано для всіх, та й, мабуть, для себе, відправила у відставку Херсонський міськвиконком і всіх заступників міського голови. Довелося міському голові Володимиру Сальдо, чи не вперше в історії ради, накласти вето на рішення свого «парламенту». У ситуацію втрутилося вже й обласне керівництво впливової в області Партії регіонів. Голова її обласної організації Володимир Демьохін, голова Херсоноблради, заявив, що не може існувати двох фракцій партії в одній міській раді, та пообіцяв позбавити «бунтівників» депутатських мандатів за недотримання морального кодексу депутатів. Партійна консолідація у регіоналів розпочалася з виключення двох депутатів з фракції та ультиматуму до депутатів ради припинити безлад або саморозпуститися.

У цих умовах «земельної анархії» поступово руйнується уявлення про систематичність та свідомість впливу політичних партій на позитивні перетворення в нашому суспільстві.

Голосують ногами

Розуміють виборці й неефективність самих виборів. Так, у деяких населених пунктах області відбулися позачергові вибори селищних та сільських голів. Проте навіть там, де розгорнулася гостра політична боротьба, виборці демонструють повну апатію, голосуючи «ногами». До 75% виборців нехтують участь у голосуванні. Так, приміром, 1 червня відбулися позачергові вибори в селищі Антонівка на мальовничому березі Дніпра, у межах обласного центру. За крісло селищного голови боролися аж 12 кандидатів, які продемонстрували, що боротьба за землю у Херсоні — не менш гостра, ніж за землю київських пагорбів. У результаті масованої передвиборчої агітації, конфліктів, судових позовів, прямих та непрямих фактів підкупу виборців на виборчі дільниці прийшло лише 27% виборців селища.

На цьому не дуже привабливому тлі розгортається нова небезпечна тенденція: пошесть зміни голів населених пунктів та призначення позачергових виборів. Частина голів добровільно пішли у відставку, частині «допомогли», зімітувавши хабара та відразу зафіксувавши цей ганебний вчинок посадової особи. Причому все це — виключно в селах, селищах, маленьких містечках, об’єднаних одним: розташуванням на узбережжі Дніпра або Чорного моря. Так, у приміському Цюрупинську вони відбудуться вже втретє. Причина тенденції — посилення боротьби за землю, яка набирає жорстоких обертів. Усе вказує на те, що Херсонщину чекає новий переділ майна, власності та землі. Чи витримають нові випробування влада, правоохоронні органи, політичні партії та й самі виборці?..

Дементій БІЛИЙ, Алла БРУСИЛОВА.