Ось і закінчилися шкільні роки для учнів Вінницької вечірньої школи №24. Серед них і 45 засуджених, які відбувають різні строки в місцевій установі виконання покарань №1 (УВП). За колючим дротом вони й «гризли» граніт науки під керівництвом Галини Пилипко, старшого інспектора соціально-виховної й психологічної служби колонії.

У закладі — 1250 ув’язнених (700 — у СІЗО), 315 з яких засуджено довічно. Серед них, до слова, є учні одинадцятирічки. Не втрачають надії ті, хто оступився, на вихід з тюремних воріт, а вже на волі знання ой як знадобляться. Чимало засуджених — члени клубу книголюбів — отримують улюблені видання поштою.

...У цій школі вчитель — пуританин. Не дай Боже одягти блузку з декольте, спідницю з розрізом, дещо зайве нафарбуватися або напарфумитися. Учні вкрай збуджено реагують на яскраву зовнішність. Охорона, звичайно, свою справу знає, але навіщо давати привід, дражнити гусаків?.. «Гусаки» повинні виявляти цікавість до навчання, знаходити прекрасне в поезії, демонструвати захоплення фізикою.

Цьому Галина Василівна й сприяє на своїх уроках. Знаючи долі учнів, вона прагне підібрати до кожного свій ключик, не виявляючи симпатій і антипатій.

Школа в стінах установи №1 працює шість років. Починали з екстернату, готуючи підопічних до іспитів. Сьогодні із цього класу виходять повноцінні господарі атестатів. Їхнє вручення — як і всюди — свято. Навіть якщо одержувати документ доводиться через ґрати (на знімку).

Учні поважають учительку: не «фаршмачать» (не висміюють, не іронізують); не «тележать» (не обманюють), тому що знають, як вона «рве заради них душу». І вчаться добре: ставлення до навчання, як до роботи, враховується при вирішенні питання про дострокове звільнення та ін.

Тому на уроках навчені досвідом стрижені голови «б’ються» у суперечках про добро й зло, щастя і любов. Ці почуття особливо загострені там, у заґратованому світі. Галина Пилипко допомагає вибратися на тимчасову волю, де жили й живуть герої класиків, генії й борці за справедливу справу. Як учителеві вдається розтопити часто обледенілі душі, видно із творів зеків, їхніх листів, їхніх поглядів...

Вінниця.

Фото надано працівниками УВП-1.