Якщо наші пращури за землю йшли війною, проливаючи кров, то сучасники... також ідуть на бій, проте здебільшого в органах влади та судах. Як бачимо, не надто все змінилося: земельні баталії розгортаються повсюдно і можуть тривати не рік і не два.

Вони візьмуть, але хто їм дасть...

Щоб отримати земельну ділянку, потрібно здійснити певні дії, отримати купу дозволів, оббігавши всі можливі установи, за що, звичайно, сплатити чималі кошти. А потім, коли пройдено всі інстанції (а це може тривати не один місяць, а то й рік), питання про виділення земельної ділянки вирішуватиме місцева рада. Проте затрати (фізичні, моральні і матеріальні) мають виправдання — земля. Так думали і майже 80 мешканців Києва, які написали заяви на отримання земельної ділянки. Їм на підставі листів-доручень Київської міської ради, виданих у серпні 2007 року, та завдання на складання проекту відведення земельної ділянки було розроблено проекти землеустрою для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд на проспекті Перемоги, 15-й кілометр, у Святошинському районі Києва. Відведення було погоджено згідно з вимогами чинного законодавства та відповідно до програми житлового будівництва в Києві. Але яким же було їх здивування, коли вони дізнались, що практично вже їхню землю... було здано в довгострокову оренду якомусь ТОВ «Л». 27 грудня 2007 року рішенням Київської міської ради цьому підприємству було передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 9,9 гектара для будівництва малоповерхових житлових будинків на проспекті Перемоги (15-й км). Ось так, дають і з рук не випускають. Законослухняні громадяни залишаються біля розбитого корита?

Втручання «вищих сил»

Можливо, так би і сталось, якби в ситуацію не втрутилася прокуратура Києва. 12 березня 2008 року заступник прокурора міста Києва направляє до Київради протест на рішення про передачу землі в оренду ТОВ «Л» з вимогою скасувати його. Київрада на цей протест не зреагувала. Тож 20 березня цього ж року прокурор звертається до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київради про визнання рішення від 27.12.2007 недійсним. Мотивуючи свою позицію, прокуратура зазначає, що було порушено низку нормативних вимог при передачі землі в оренду. Зокрема, межі земельної ділянки необхідно було уточнити містобудівним обґрунтуванням визначення параметрів окремого об’єкта містобудування, розробленим і погодженим в установленому порядку. Також до затвердження проекту відведення потрібно було погодити і затвердити містобудівне обґрунтування внесення змін до містобудівної документації в установленому порядку з обов’язковим прийняттям рішення Київрадою про внесення змін до Генерального плану Києва. Але таке рішення не приймалося. Також, на порушення вимог Земельного кодексу, проект відведення не погоджено з відповідними органами. Окрім того відсутній детальний план на територію та план земельно-господарського устрою міста Києва.

До того ж у процесі розгляду справи прокуратурою було надано ще чимало доказів, які можуть свідчити про порушення вимог законодавства щодо порядку передачі земельної ділянки в оренду. Варто наголосити, що зазначена ділянка перебуває в користуванні державного підприємства Центр технічної експлуатації й управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (ДП ЦТЕ УРРТ). Рішення приймалось на основі листа-згоди (на передачу землі в оренду іншій особі) цього підприємства від 07.05.2007. Однак 27.07.2007 ДП ЦТЕ УРРТ повідомляє про відкликання листа-згоди. Таким чином, як установив суд, приймаючи своє рішення, Київрада не мала в розпорядженні відмови попереднього землекористувача. Тобто, в оренду було здано землю, якою законно користується інша особа. Таких «недоліків» назбиралось досить багато, тому всі з нетерпінням чекали на пояснення відповідача. Також хотілося почути третю сторону без самостійних вимог, орендаря ТОВ «Л». Однак, хоч як це дивно, вони проігнорували шість (!) судових засідань. Мало того, відповідач навіть не визнав за потрібне надати відзив на позов. Таким чином позиція Київської міської ради та підприємства-орендаря залишається невідомою.

«Останній акорд»?

Остаточне (шосте) засідання у справі в Господарському суді міста Києва відбувалося 26 червня 2008 року. Біля суду зібралась невелика маніфестація, яку проводили громадяни, котрі, незважаючи на розроблені проекти та погодження, залишилися без довгоочікуваних ділянок. А в той час в залі суду місце відповідача було вже звично порожнім.

— Дивно, що представники відповідача та третьої сторони ігнорують засідання, — наголосив суддя, — адже в матеріалах справи є достатні докази про належне їх повідомлення про виклик до суду.

Після відносно нетривалого шостого засідання суд оголошує рішення, яким визнає недійсним рішення Київської міської ради від 27.12.2007 «Про передачу ТОВ «Л» земельних ділянок для будівництва малоповерхових будинків на проспекті Перемоги (15-й км) у Святошинському районі м. Києва». Як на мене, рішення цілком логічне і закономірне. Прокуратура зібрала значну кількість доказів і документів. Натомість відповідач не потурбувався надати хоча б відзив на позов, як і надати свого представника для захисту інтересів в суді. Так само вчинила і третя сторона. Рішення набере сили тільки через десять днів з моменту проголошення, якщо його не оскаржать в апеляційному порядку (на момент написання матеріалу інформації про оскарження не було).

Здається, цим рішенням розв’язано всі проблеми маніфестантів.

«Це лише початок...»

Але зовсім іншу картину намалював представник громадян.

— Це лише початок, — зітхнув він. — Попереду довгий шлях до отримання тих ділянок, на які люди давно розраховували.

Все дуже просто. Рішення ради — то тільки частина справи. Виявляється, ТОВ «Л» у квітні цього року звернулось до господарського суду з вимогою визнати укладеним договір оренди зазначених земельних ділянок. А 14 квітня суд задовольнив позов орендаря і своїм рішенням уклав договір оренди. Таким чином, попри визнання рішення Київради недійсним, залишається договір оренди. Як нам стало відомо, прокуратура оскаржує рішення суду від 14.04.2008. Проте скільки засідань ще відбудеться в межах цієї ситуації —невідомо. Як невідомо і те, чи отримають землю громадяни, навіть якщо договір оренди буде визнано недійсним, адже остаточне рішення все-таки залишається за радою. Тож стежитимемо за подальшим розвитком подій.

Це — лише одна з численних земельних баталій, які стали в наш час звичним явищем. Однак залишається очевидним: ніхто нічого не робить для того, щоб їх не було або хоча б ставало менше. Важко зрозуміти, чому склалася описана ситуація, чому рада не звернула увагу на порушення, де загубилась інформація про 80 сімей, які потребують поліпшення житлових умов. Так само важко збагнути, чому за виникнення таких ситуацій ніхто не бере на себе відповідальність і ніхто не бореться з причинами виникнення таких баталій. Адже, на відміну від середньовіччя, наші сучасники озброєні законами і нормами, які мали б захищати права та інтереси законослухняних громадян. Чи, може, ми таки ще перебуваємо у такому собі «правовому середньовіччі»?...