Відповідно до Конституції України, захист прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, забезпечується державою. Однак лише останнім часом ми починаємо визнавати, що для виховання дітей найбільш адекватним і незамінним інститутом є саме сім’я, а не інтернат чи дитячий будинок.

На думку переважної більшості вітчизняних і зарубіжних педагогів, система виховання дітей у держустановах, які виникли на початку минулого століття як реакція на масштабні соціальні катаклізми, з одного боку, і як дисциплінарний інститут — з другого, більше не відповідає потребам дитини. Простіше кажучи, система, котра створювалася для того, щоб установити ефективний механізм контролю над тисячами маленьких жертв соціальних потрясінь (воєн, голоду, репресій тощо), виявляється нездатною підготувати досить розвинених, соціально зрілих, конкурентних особистостей.

Як і будь-яка чинна дисциплінарна система, вона є досить громіздкою й не налаштована на самореформування. Модернізації, з одного боку, заважає зосередження значної бюрократії, зацікавленої у своєму подальшому відтворенні. З другого боку, те, що ця сфера концентрує великі фінансові ресурси, що надходять безпосередньо від держави відповідно до головного принципу «економіки нещастя», — фінансування пропорційно масштабу проблеми. Зокрема, витрати на утримання установ «інтернатного типу» розраховуються, виходячи з кількості дітей, які там перебувають, що об’єктивно стимулює адміністрацію максимально заповнювати установи дітьми й перешкоджати передачі дітей у сім’ї.

Отже, можна зробити висновок, що наявна система фінансування інтернатних держустанов найбільшою мірою сприяє утриманню дітей у цих установах, а не розширенню цивілізованіших та ефективніших сімейних форм виховання. Одразу хочу підкреслити, що все вищесказане не є докором на адресу конкретних керівників, педагогів і співробітників таких установ, багатьом з яких, справді, потрібно поставити пам’ятник за життя за їхню важку працю при мізерних зарплатах. Йдеться про інше — про шляхи реформування системи й підтримку змін з боку приватного бізнесу, неурядового сектору та благодійних організацій.

Міжнародний благодійний фонд «Фонд Олександра Фельдмана» ухвалив рішення про сприяння реформуванню інтернатних установ і перехід до сімейних форм виховання дітей в Україні як про пріоритетний напрям своєї подальшої роботи. З цією метою разом із Міністерством у справах сім’ї, молоді і спорту ми розробляємо механізм фінансування потреб вихованців інтернатів, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, за принципом «гроші ходять за дитиною».

Сенс цього механізму — в поділі засобів, які йдуть власне на утримання установ (комуналка, зарплати співробітникам, ремонти тощо) і які виділяються безпосередньо дитині. Крім того, що цей механізм дасть змогу усунути пряму залежність між обсягами фінансування установ і кількістю дітей, що перебувають у них, нова схема фінансування також дасть можливість кожній дитині одержати автономне фінансування її потреб без прив’язки до установи або прийомної сім’ї, тобто без прив’язки до місця, де вона сьогодні виховується. Якщо дитина буде переходити з однієї установи до іншої або піде у прийомну сім’ю — гроші за такого підходу автоматично «підуть за нею».

На думку фахівців, подібний механізм фінансування приведе до системних змін у рамках усього державного інституту соціальної опіки над дітьми. Нині такий експеримент проводять у Київській області для прийомних родин і дитячих будинків сімейного типу. Паралельно, разом з Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень при USAІD і Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту, ми розробляємо нормативно-правову базу, що дасть змогу зробити цей новий фінансовий механізм повноцінною альтернативою наявному.

Після того, як почне працювати механізм фінансового забезпечення потреб дітей, на зміну інтернатній державній опіці прийдуть сімейні форми виховання, з’являтимуться вимоги, а не тільки очікування. Підтримка інституту сімейного виховання і національного всиновлення — наш наступний пріоритет і наступний етап реформи.

Олександр ФЕЛЬДМАН, народний депутат України.