Гра без бюджетних правил, з інфляційними доходами і перспективами на відставку

* Рейтингове агентство «Фіч» присвоїло запланованому випуску українських облігацій обсягом 0,5 мільярда доларів США рейтинг ВВ-: дайте, дядьку, до понеділка!

* Господарський суд України порушив справу про банкрутство «Енергоатому»: знову по дрова.

На шляху до перезавантаження

Як нема змін до держбюджету, то по суті порушується планомірність і послідовність використання капітальних вкладень, утримання соціальної сфери, підвищення заробітних плат, пенсій стипендій та всіляких компенсацій і допомог. Наприклад, розмір пенсійного утримання цілковито залежить від перегляду прожиткового мінімуму. Це — з одного боку. З другого — бізнес, який, власне, створює матеріальні блага, втрачає макроорієнтири (прогнозні рівні інфляції, ВВП, валютного курсу тощо), а тому починає, скажімо, підозрювати, що за зволіканням з перезавантаженням держбюджету стоїть черговий закулісний дерибан. На побутовому рівні в дерибані навіть не сумніваються. І переконати людей, що це не так, можна єдиним способом — шляхом публічного розгляду змін до держбюджету в сесійній залі. Не сталося. Поза тим висувати за це урядові вотум недовіри означало б пересмикувати реалії. Адже нагадаю: за п’ять місяців промисловість зросла на вісім відсотків, а ВВП у травні — на 7,2, що свідчить про неочікувано динамічний розвиток економіки всупереч жорстким монетарним заходам, які призвели до штучного дефіциту гривні в банківській системі й скорочення кредитування реального сектору виробництва. Саме з огляду на це видаються недостатньо розважливими кроки Нацбанку з обмеженої ревальвації гривні. Але я не експерт і більше довіряю фактам. Якщо в травні інфляцію погамовано мало не вдвічі, то вже у червні на продовольчих ринках окремих регіонів виринали ознаки літньої дефляції. А якщо в другій половині року ціни таки вгамуються, то опоненти уряду втратять головний компрометуючий козир.

Повернімося однак до держбюджету, де доходи за підсумками п’яти місяців випередили видатки на 6,1 мільярда гривень, або на 1,8 відсотка від загального рівня ВВП. Нагадаю, торік за січень—травень загальнодержавний баланс звели з дефіцитом у 3,67 мільярда гривень. Від початку цього року кошти на рахунках бюджетних організацій зросли на 6,5 мільярда гривень. Отже, без інфляційного навісу доходи загального фонду держбюджету проти травня минулого року зросли на 26,2 відсотка, а за п’ять місяців — на 19,1. Це — і неабиякий антиінфляційний чинник, і вже неабияка запорука того, що загальний рівень дефіциту держбюджету наприкінці року не перевищить одного відсотка. Інакше кажучи, уряд має цілком достатньо грошей для стимулювання і реального сектору економіки, і підняття соціальних стандартів населення. Чи я помиляюсь?!

Без прикрас і гримас

«Фіч», яке присвоїло запланованим п’ятирічним облігаціям України обсягом 0,5 мільярда доларів США рейтинг ВВ- зі стабільним прогнозом, переконало в зворотному. Не тому, що беремо «всього нічого» наче до понеділка, а тому, що Україні-позичальниці не відкажуть. Однак усе по порядку. Через фактично заблоковану приватизацію уряд вимушений шукати джерела зовнішнього фінансування на відкритих ринках, для чого він організував у червні презентацію нового випуску євробондів. Висновки цього рейтингового агентства мали переконати потенційних покупців боргових зобов’язань у платоспроможності уряду, адже 12 червня інше рейтингове агентство «Стандарт енд Пурс» поставило під сумнів його довгостроковий потенціал. Рейтинг ВВ- від «Фіч» спростовує усі сумніви, оскільки «він перебуває в одній площині з довгостроковим рейтингом дефолту емітента України в іноземній валюті «ВВ-». Хоча не інакше, позичати доведеться дорожче, ніж якби це сталося, скажімо, в травні. Але попит на українські папери зумовлюють і гарне зростання ВВП, і прийнятний рівень зовнішнього боргу, й непорушний авторитет сумлінного позичальника. Звітного червня, скажімо, Мінфін сплатив 563,137380 млн. ієн доходу за чотирирічними єврооблігаціями, які випустив у грудні 2006-го. Позичати не боязко, страшно не віддавати борги.

Поза тим «Фіч» охарактеризував антиінфляційні кроки уряду як непереконливі. Аудитори нагадали, що бурхливе зростання номінальної зарплати в травні на 40 відсотків, споживчого кредитування приватного сектору (березень 2007 року проти березня ц. р. — на 78 відсотків) провокуватимуть подальше зростання цін. А недостатньо чітка економічна політика може закріпити серед населення країни високі інфляційні очікування. Від себе додам: нечітку економічну політику зумовлює і відсутність стратегії розвитку, і давно назрілі зміни до держбюджету.

Естафета без фінішу

Гра без бюджетних правил дає можливість нехтувати конституційними правами і обов’язками та християнськими заповідями — зловживати і красти. Для того, щоб у цьому переконатися, вже не треба актів тимчасових комісій або судових вердиктів, їм немає віри. Тому теперішній уряд у червні звинуватив попередній у розкраданні мільярдів гривень, так само, як той свого часу клепав на нинішній уряд.

Біда в тому, що самі правила (Бюджетний і Податковий кодекси) потребують законодавчого вдосконалення, але проекти змін, які, власне, і є реформами, уряди передають один одному, як естафетні палички. Ніхто з них так і не дістається фінішу, бо дистанція — з перспективою на відставку, а паличка раз у раз випадає з рук. Коли сім днів на тижні треба скубатися за те, щоб не зіштовхнули в бік, тобі вже не до трансфертів на розвиток медицини або комунального сектору.

Хоч скільки оперізуй землю мораторіями на її продаж, а нею торгуватимуть, і засіватимуть її, якщо не маковим зіллям, то ріпаком, залежно від того, на що попит. Хоч скільки забороняй банкрутувати стратегічні об’єкти, а НАЕК «Енергоатом» це не стосуватиметься, бо не про гроші йдеться, а про 4 АЕС на 15 енергоблоків з реакторами потужністю 13,835 ГВт, Ташлицьку гідроакумулюючу і Олександровську ГЕС. Якщо бюджетна стаття, що забороняє банкрутство підприємств енергетики, потрапляє до числа неправочинних за рішенням Конституційного Суду, то її відновлення, скріплене підписом Президента, слід перевіряти, як пломбу на закритій шахті.

Абсолютна більшість резонансних подій місяця має бюджетне коріння. І це закономірно, бо політичне протистояння в парламенті набуло кульмінаційної фази. Тому потребу якомога швидшого перезавантаження держбюджету-2008 у червні визнали геть усі політичні сили. І це добра новина.