Затягнув у піраміду

Обіймаючи посаду заступника голови правління однієї з кредитних спілок обласного центру, подолянин пропонував, як правило, близькому оточенню послуги для здійснення вкладів на депозитні рахунки під 26% річних. Для прикладу: банки надають під депозит у середньому 15%. Спокуса швидкого накопичення захопила багатьох громадян, дехто навіть узяв великі кредити в банках, щоб віддати новоявленому благодійнику. Якщо ж у когось і виникали сумніви, то ненадовго, бо ж пропозиція лунала від «свого», знайомого, у порядності якого раніше сумніватися не доводилося.

Тим часом, зловживаючи службовим становищем та маючи доступ до печатки, шахрай-посадовець укладав фіктивні угоди та видавав прибуткові касові ордери, інколи взагалі отримував гроші «на віру». Наприклад, 34-річна хмельничанка у грудні 2006 року передала йому аж 197 тисяч гривень. Але кошти, замість рахунків, лягали у кишеню підприємливого чоловіка. Коли ж вкладники почали вимагати відсотки, він просто зник із міста.

Працівники УМВСУ у Хмельницькій області затримали шахрая в Одесі, де він переховувався і звідки невдовзі мав відбути за кордон. Грошей у чоловіка, звісно, не виявилося. Розпочалося слідство, яке з’ясовує, куди він спрямував їх потік. Ошуканими залишилися понад два десятки подолян, повідомляв центр зв’язків із громадськістю обласного управління внутрішніх справ. Працівники міліції, однак, стверджують, що кількість постраждалих буде значно більшою, бо ж виявлено ще не всіх клієнтів шахрая...

«Свої» таки бувають своїми

Цікавим є і той факт, що першими «розсекретили» шахрая його ж таки колеги з Асоціації кредитних спілок області, яку очолює Сергій Гіщук. Коли Сергія обрали керівником цього об’єднання, він почав наводити порядок у «господарстві». Щоб не постраждав напрацьований за півтора десятка літ авторитет кредитівок, члени асоціації повели нещадний бій з шахраями у своїй мережі.

Гасло «Свій до свого по своє» народилося разом із кредитними спілками. В українській діаспорі за океаном на кошти кредитних спілок побудовано церкви і школи, дитячі притулки й дороги. У світі сьогодні успішно працюють 650 тисяч кооперативів, в яких налічується 350 мільйонів членів. Кредитні спілки в Україні відродилися лише з проголошенням незалежної Української держави. І за короткий час кращі з них продемонстрували своє вагоме значення для народу. Адже це найсправжнісінькі народні установи, створені добровільно, без вказівок згори, самими громадянами. Саме по кредитних спілках можна відстежувати матеріальне зростання українців. Хоч живемо ми ще не так добре, як мали б, але все ж гарні зміни є.

Пригадую, у 90-х роках знайома відряджала дитину в табір «Пласта» і ніде не могла роздобути 45 гривень для внеску. Дещо побоюючись, звернулася до щойно створеної кредитної спілки. Їй і віддавати цю скромну позичку зі своєї маленької зарплати довелося кілька місяців. Минули роки, діти виросли, і жінка без жодних роздумів звернулася в спілку по багатотисячний кредит, щоб капітально відремонтувати отриману в спадок квартиру, яку мала намір подарувати доньці та внукам. Почуття гордості переповнює її, коли вона розповідає, як з допомогою кредитної поступово, за останні роки, зуміла придбати дорогі речі — холодильник, телевізор, пральну машину найсучасніших марок.

На Хмельниччині сьогодні 24 кредитних спілки. Як бачимо, не всі вони відповідають кооперативним принципам та є абсолютно надійними. Розповімо про тих, які заслужено завоювали довіру в населення.

Перша Подільська фермерська виходить у перші

Грошей бракує всім і завжди. Але особливо відчувається це в сільському господарстві. І землю виори, і насіння придбай, і добрива та пальне закупи, і комбікорм не забудь, а як не дбатимеш про молодняк найкращих порід чи про нові сорти рослин — прогресу не матимеш. А все це тягне за собою немалі витрати. А тут ще стихійні лиха поглумляться з посівів — пиши прибуткові пропало. Так і живе село, самотужки вирішуючи свої фінансові проблеми. Позичити гроші в банку навесні селяни не можуть, бо банкіри не хочуть ризикувати.

Майже півтора століття тому один сільський голова на прізвище Райфайзен запропонував простий та ефективний спосіб вирішення фінансових проблем села. Кооперація, спільна каса фінансової взаємодопомоги сподобалася людям, прижилася. Одні вкладали зайві гроші, інші позичали. А на проценти утримували працівників такого кооперативу, приміщення. В Україні послідовниками Райфайзена стали Левко Левицький, Михайло Туган-Барановський, Григорій Галаган.

Намір працювати на фінансовому ринку для селян Хмельниччини з метою розвинути фермерство, підтримати перші паростки приватної справи у глибинці в родині Гіщуків виношували давно. П’ять років тому Сергій Гіщук зініціював народження спілки під назвою Перша Подільська фермерська. Бо мешканці міст уже сповна користувалися новим видом послуг, а село тільки несміливо поглядало здаля. «Хочу купити трактор, але наразі бракує грошей», — поділився зі мною наш передплатник фермер Анатолій Яснило. Запропонувала завітати в кредитівку і навіть поручилася за нього. Добросовісний позичальник придбав техніку і раніше обумовленого терміну повернув кошти. Тоді «Фермерська» тільки починала свою діяльність, а нині її членами вже є 2442 особи. Активи спілки становлять шість мільйонів, зрісши вдвоє, капітал збільшився за рік до 428 тисяч гривень, загальний дохід за 2007 рік становив один мільйон 214 тисяч гривень, сума виданих кредитів збільшилася в 16 разів.

Спілка акуратно виконує всі нормативи діяльності кредитівок, запроваджені Державною комісією з регулювання ринку фінпослуг. Голова правління та головний бухгалтер укотре підтвердили свою професійну придатність на іспитах перед президентом Національної асоціації кредитних спілок України, головою департаменту з нагляду за діяльністю КС, представниками Держфінпослуг. Кожен із семи працівників ППФКС — високопрофесійні, ініціативні люди, готові служити громаді, щоб вкладник не втратив навіть копійки. Перша фермерська — справжня прозора, демократична організація, вона щороку звітує перед членством, на загальних зборах обираються члени спостережної ради. Ще один показник надійності — участь в Асоціації кредитних спілок, адже асоціація дбає про своїх членів, проводить навчання, перевіряє звітність паралельно з державою. Така не підведе.