Кримська прокуратура в результаті детального моніторингу стану життя селян півострова, дотримання прав людей на освіту, медичну допомогу, свободу пересування, достатній життєвий рівень отримала особливу адміністративну карту Криму, на якій позначено лише занепадаючі й вимираючі села автономії, де немає аптек, магазинів, відділень зв’язку і об`єктів торгівлі.
Такі
«депресивні глибинки» є буквально в кожному сільському районі півострова, розповіли нам у прокуратурі, коментуючи унікальну карту забутих сіл. Це стосується насамперед неможливості скористатися медичним обслуговуванням. Приміром, із 113 населених пунктів Джанкойського району у 80 нема навіть аптек. Їх немає загалом у 35—50% населених пунктів Бахчисарайського, Білогірського, Кіровського, Ленінського, Нижньогірського, Сакського районів.На півострові майже 17 тисяч сільських дітей потребують щоденного підвозу до місця навчання, бо не в усіх населених пунктах діють школи. Так, у Джанкойському районі 70 сіл не мають закладів освіти, у Сімферопольському — 63, в Красногвардійському — 51, в Білогірському — 48, в Нижньогірському — 38, в Сакському — 29.
Позбавлені кримські села й поштового зв`язку, можливості вчасно отримати передплачену газету. Хоча статтею 12 Закону України
«Про поштовий зв`язок» на органи місцевої виконавчої влади й самоврядування покладено обов`язки всебічно сприяти ефективній діяльності й розвитку поштового зв`язку, збільшенню його мережі на відповідній території. Однак мешканці 484 населених пунктів автономії значною мірою позбавлені цього права, оскільки у місцях їх проживання відділень зв`язку просто немає. В Сімферопольському районі таких сіл та селищ 62, в Джанкойському — 74, в Бахчисарайському — 50, в Білогірському — 44, в Красноперекопському — 20.Попри вимоги статті 7 Закону України
«Про питну воду й питне водопостачання в Україні» органами влади й самоврядування окремих регіонів автономії роками не забезпечується право громадян на отримання питної води. В 135 населених пунктах півострова нема центрального водопостачання. Найбільше стражденних сіл у таких районах: Сімферопольському — 31, Бахчисарайському — 17, Кіровському — 16 та Джанкойському — 9.Ціла низка населених пунктів Криму позбавлена транспортного сполучення, що обмежує право громадян, передбачене статтею 33 Конституції України, на свободу пересування. В Білогірському районі таких
«тупикових» сіл 27, в Сімферопольському — 29, в Джанкойському — 14, в Кіровському — 13, в Первомайському й Роздольненському районах по шість.У 295 населених пунктах півострова немає закладів охорони здоров`я, у 482 — аптечних пунктів, у 568 — освітніх закладів, у 484 — відділень зв`язку, в 187 — магазинів, у 135 не проведене й не функціонує централізоване водопостачання, 142 населені пункти не забезпечені з’єднанням громадського транспорту.
Є й такі села, де взагалі відсутня сучасна інфраструктура. Приміром, у селі Малинівка Бахчисарайського району, у якому живе 13 інвалідів, 68 неповнолітніх і 70 пенсіонерів, немає ні відділення зв`язку, ні об`єктів торгівлі, ні закладів охорони здоров`я й освіти, у зв`язку з чим мешканці села позбавлені елементарної можливості придбати продукти харчування, товари першої необхідності й медикаменти, тобто гарантованого Конституцією права на достатній життєвий рівень. У цьому ж районі, на території Ароматненської сільради, розташоване село Розове, де живе одна-однісінька душа — 80-літня пенсіонерка. Об`єкти життєзабезпечення тут, звичайно, відсутні. Однак органи влади жодних заходів для забезпечення прав жительки села, зокрема шляхом переміщення її в будинок-інтернат, не вживали.
Не лише перелічені факти й цифри увійшли в подання прокурора Криму Володимира Бойка на ім`я голови уряду автономії. У документі звертається увага чільників Криму на те, що протягом останніх трьох років не розроблялася програма соціально-економічного розвитку сільських регіонів. Як показали прокурорські перевірки, райдержадміністрації не вживають дієвих заходів для забезпечення функціонування об`єктів життєдіяльності в сільській місцевості, а уряд автономії не коригує діяльність чиновників на місцях.