Українські вузи приймають документи на вступ. Через загальне незалежне оцінювання якості знань, яке є обов’язковим для всіх бажаючих отримати вищу освіту, цього року відбувається, по суті, не конкурс абітурієнтів, а конкурс заяв. Бо зараз уже не треба в кожен вищий навчальний заклад складати вступні іспити. А копії сертифікатів тестування можна подавати до будь-якої кількості обраних вишів.

За даними департаменту вищої освіти МОН, в Україні 904 вищих навчальних заклади, в яких здобувають освіту понад 2,8 млн. студентів. Цього року спробують стати студентами майже 416 тисяч абітурієнтів. Це ті, хто отримав позитивні результати на тестуванні. А ось навчатися на «бюджеті» має шанс 145 тисяч. Саме стільки становило держзамовлення на бакалаврів минулого року. Міносвіти пропонує залишити таку кількість без змін і на цей рік.

— Прийом абітурієнтів за сертифікатами обов’язковий для всіх вищих навчальних закладів країни, — коментує «Голосові України» директор департаменту вищої освіти МОН Ярослав Болюбаш. — За винятком мистецьких спеціальностей, фізичної культури. У тих вузах проводять додатково ще й відповідні обраній професії випробування. На нещодавній нараді, присвяченій вступній кампанії, віце-прем’єр Іван Васюник зазначив: дії тих керівників вишів, хто не виконуватиме загальні умови прийому, трактуватимуться як грубе порушення.

За словами співрозмовника, Міносвіти підготувало проект змін до закону про вищу освіту, згідно з якими пропонується до вузів зараховувати за результатами зовнішнього тестування. І хоча ті зміни ще не прийняті Верховною Радою й терміну «зовнішнє незалежне оцінювання якості знань» поки що немає в чинному законодавстві, тестування цілком легітимне, стверджують у департаменті вищої освіти МОН.

— Адже в законі про вищу освіту записано, що умови прийому розробляє й затверджує Міністерство освіти. У законі не сказано, що це має бути — екзамени, співбесіда чи тест, — пояснює директор департаменту.

Отже, всі потенційні студенти вузів мали пройти тестування, за результатами якого на конкурсній основі зараховуватимуться до вищого навчального закладу.

Сильні абітурієнти, як правило, проходять одразу до кількох вузів, а навчатися будуть в одному. Значить, при їх зарахуванні в інших вузах, куди вони подавали документи, місця звільняються, прохідний бал падає. Й одночасно з’являється шанс стати студентами в тих, хто недобрав потрібну кількість балів. Тому в Міносвіти радять не поспішати забирати документи з приймальної комісії...

А ось серед абітурієнтів, що набрали однакові бали, існуватиме свій конкурс. Перевагу матимуть інваліди ІІІ групи, «чорнобильці». До цього кожен вуз може додавати свій перелік. Скажімо, переможці учнівських олімпіад з профільного предмета, ті, хто добре закінчив підготовчі курси цього навчального закладу, тощо. Але все ж таки головне в тій вступній кампанії — результати тестів. Хоча для деяких категорій, за словами головного спеціаліста департаменту вищої освіти Геннадія Колесника, є винятки.

— Мають право вибору, подавати сертифікати тестів чи проходити вузівські вступні випробування у формі співбесіди, інваліди І та ІІ груп, діти-інваліди. Наше міністерство спільно з МОЗ розробило наказ із переліком захворювань, які можуть стати перешкодою для проходження тестування. Скажімо, це інсулінозалежні, астматики тощо. Цей перелік розміщено на сайті нашого міністерства. Право обирати між тестуванням та вузівськими вступними іспитами мають також ті, хто цього року звільнився з армії в запас. А ще українці, які отримали загальну середню освіту за кордоном, — роз’яснює Геннадій Колесник.

На знімку: Олена і Ніна Фуртатенко вступають на факультет дизайну.