Народний художник України, лауреат Шевченківської премії Василь Лопата привіз на батьківщину, в Чернігів, унікальну виставку «Мамине ім’я святе». Це хвилююча розповідь митця про матір. Стільки творів, мабуть, не присвятив своїй неньці жоден художник. Але Василь Лопата як виходець із сільської глибинки добре знав красу душі, мужність і трагедію найріднішої і найближчої людини, яка пережила лихоліття голодомору, війни. Рідна мати стала для нього уособленням Подвигу, сили духу. Він вдячно схилявся перед нею за її жертовність, незламність. Адже після загибелі на війні чоловіка Івана Галина Антонівна, попри усілякі труднощі, поставила на ноги дітей. Фактично в її рисах постає образ Матері-України.

— Матуся прожила страшне життя, — казав Василь Лопата. — Це типова героїчна доля у колгоспно-рабській радянській системі.

Малювати неньку художник почав ще під час навчання у професійному навчальному закладі.

— Вона була моєю безвідмовною натурщицею, —пригадував художник. — Матуся відкладала усі хатні справи і сиділа навпроти мене, неквапом оповідаючи про пережите, долі рідних. Я любив її зображувати — покрите зморшками обличчя, просте сільське вбрання. Усе це викликало у мені велику ніжність, любов. Мамі здавалося, що я обрав якийсь непрактичний у житті шлях, питала: «Ти ж хоч на шматок мила заробиш?» Але вона знала, що це мені потрібно...

— Вона завжди проводжала мене за село. Потім очікувала приїзду. Мама ніколи не могла звикнути до дорогого одягу, який я їй, коли більш-менш влаштував своє життя, привозив. Одягала його під час мого приїзду. А потім ховала все те у скриню. Вона звикла до убогого життя. І я її показую такою, яка вона є.

Галина Антонівна прожила 93 роки. Сьогодні її життя продовжилося у майже 50 творах митця. Кожен з творів у виставковому залі Чернігівської обласної організації Спілки художників — ностальгічний спогад про неї.

Час від часу син повертається до рідного образу, немов веде з ним розмову крізь завісу часу. Мама присутня в багатьох ілюстраціях автора до творів Шевченка, Гоголя, «Слова о полку Ігоревім». У доробку митця понад 700 робіт. Для нього вони всі дорогі. Але, мабуть, їх велика сьогоднішня значимість починалась у Новій Басані, що на Чернігівщині, з синівської любові, незрадливості рідному порогу...

Чернігів.

На знімку: художник Василь Лопата на виставці «Мамине ім’я святе».

Фото автора.